У багатьох українських громадах добровольчі ініціативи з’являються там, де реальна потреба випереджає можливості системи. Один із таких прикладів — громадська організація “Kyiv Animal Rescue Group” (KARG) та створений при ній пожежний загін, який бере участь у роботах на пожежах в екосистемах і долучається до реагування під час обстрілів. Це модель, де гуманітарна місія (порятунок тварин) логічно «доростає» до функцій цивільного захисту — через компетенції, техніку, мобільність і щільну інтеграцію у волонтерські мережі.

Про співіснування двох структур найкраще може розповісти Михайло Сторожук — заступник керівника ГО «Kyiv Animal Rescue Group» (KARG) та засновник пожежного підрозділу при цій організації. У 2025 році він був включений до переліку TIME100 за самовіддану діяльність із порятунку тварин у зонах бойових дій та на прифронтових територіях.

Професійний бекграунд Михайла вирізняється унікальністю: як дигер і спелеолог із практичним досвідом підземних досліджень, він використовує альпіністське спорядження та техніки висотних робіт для порятунку тварин із важкодоступних місць. Раніше він займався підземно-дослідницькою роботою у «Київенерго», а його волонтерська діяльність розпочалася з порятунку котів з дерев. Згодом ця ініціатива переросла у створення системної команди з порятунку тварин як сталої організаційної структури. 

“Спочатку я був палеологом і дигером, я досліджував печери і, власне, антропогенні комунікації. А потім, коли не було кому знімати з дерев котів, я почав допомагати з цим“, — коментує Михайло. 

“Kyiv Animal Rescue Group” була створена у 2014 році, а з 2017 року офіційно зареєстрована як громадська організація. Натомість, пожежний загін при команді порятунку тварин є неформальним об’єднанням, створеним у 2020 році на базі цієї команди. 

Михайло пояснює, що для належного юридичного оформлення пожежного загону необхідно внести зміни до статуту громадської організації та після цього офіційно зареєструвати відповідний підрозділ.

“Для цього потрібно провести збори правління, а у військовий час нормальні збори правління неможливо організувати, бо всі члени правління постійно на викликах. У нас немає такого, щоб ми мали хоча б один день, хоча б кілька годин зібратися всі разом. Саме тому ми не можемо внести зміни до статуту. А без цього не можемо належним чином оформити пожежний загін.”

Водночас у червні 2025 року організація отримала рекомендації щодо змін до статуту від ДСНС, проте процес завершення їх оформлення гальмується саме через складність зібрати управлінську команду в умовах воєнного часу.

Екосистемні пожежі як причина створення підрозділу

Поштовхом до створення пожежного загону стала суха весна періоду COVID-карантину та масштабні пожежі в екосистемах Київщини, Києва й зони Чорнобиля. У той період кількість загорянь була такою, що професійні служби не завжди встигали покривати всі осередки в потрібному темпі. Для KARG це було також прямим продовженням основної місії: адже екосистемні пожежі мають масштабні наслідки для тваринного світу. 

“Ми, добровольці з команди, об’єдналися і почали гасити пожежі. Бо це теж порятунок тварин в тій чи іншій мірі, бо дуже багато тварин гинуть під час лісових пожеж”, — зазначає Михайло. 

Команда, стажування та підготовка добровольців

Наразі команда налічує приблизно 15–20 осіб. Водночас частина учасників перебуває на військовій службі, тому фактично є членами команди лише номінально. У зв’язку з процесом мобілізації більшість складу зараз становлять жінки. За словами Михайла, він сам має відстрочку, а також у складі залишився ще один чоловік.

Команда порятунку тварин і пожежний підрозділ частково перетинаються за складом: деякі учасники працюють в обох напрямках, водночас у пожежному загоні є люди, які не входять до основної команди порятунку тварин.

Михайло підкреслює, що ядро команди формують ідейні люди з внутрішньою мотивацією допомагати. Частину нових членів вдалося залучити через відкриті оголошення у спільнотах добровільних рятувальників.

Нещодавно після мобілізації ще одного рятувальника, команда зіткнулася з гострим кадровим дефіцитом. Тоді в кількох профільних групах було розміщено оголошення про набір до команди порятунку тварин. У результаті наразі троє дівчат проходять стажування. 

Стажування триває невизначений термін — доти, доки стажер не опанує необхідні навички. Зазвичай це рік або півтора. Михайло зазначає, що для порятунку тварин потрібно здобути велику кількість специфічних компетенцій, значну частину з яких неможливо повноцінно відпрацювати або «імітувати» в умовах тренувань. 

“Якщо пожежного можна, умовно кажучи, навчати, підпаливши сарай і відпрацьовуючи гасіння відкритого осередку вогню, то врятувати кота з дерева можна лише за наявності кота на дереві. Тому все навчання відбувається на практиці. Стажер працює у складі екіпажу й поступово опановує всі процеси безпосередньо під час виїздів. 
 
Інколи ми проводимо цілеспрямовані навчання — наприклад, роботи на мотузках. Для цього потрібна окрема підготовка. У теплу пору року раз на кілька місяців збираємо кількох стажерів і відпрацьовуємо такі навички”, — пояснює Михайло. 

Що стосується складу пожежного загону, то професійних пожежників серед учасників немає. Водночас у 2022 році, коли ДСНС проводила курси для волонтерів-пожежників, всі члени команди пройшли відповідне навчання. Ті, хто перебував у складі команди станом на 2023 рік, отримали посвідчення відповідного зразку. Наразі ці курси більше не проводяться (ймовірно, йде мова про курси, організовані громадською організацією; програма підготовки членів добровільних пожежних команд продовжує здійснюватись закладами освіти ДСНС, однак на платній основі – прим. ред.), тому нові стажери такої підготовки не проходять. За словами Михайла, це навчання було надзвичайно корисним і важливим для формування базових компетенцій добровольців. 

Зона реагування та навантаження команди

Пожежний загін діє у Києві та Київській області, переважно в межах реагування на пожежі в екосистемах. Також, за можливості, команда бере участь у розборі завалів після влучань, а у окремих випадках долучається до гасіння пожеж у забудові — в разі відповідного дозволу. Як приклад, Михайло зазначив, що під час масштабної пожежі після влучання у Вишгороді підрозділ був залучений на виклик Червоного Хреста для надання додаткової допомоги. Тоді добровольці працювали на пожежі в житловій забудові. 

Зазвичай чергування відбувається у форматі «доба через дві» або «доба через три». Формально воно триває з 5:00 до 5:00 наступного дня, однак фактична активна фаза зазвичай розпочинається близько 11:00 та триває до першої-другої години ночі наступного дня. У протипожежній діяльності все дуже непередбачувано.  

У разі обстрілів команда виїжджає для допомоги в ліквідації наслідків, після чого долучається до пошуку та порятунку тварин у постраждалих районах. За потреби добровольці працюють спільно з іншими волонтерськими об’єднаннями (наприклад, спільнота “Київські Кажани”), які займаються розбором завалів після завершення основної фази робіт ДСНС. Учасники пожежного загону також беруть участь у цих роботах на волонтерських засадах, підтримуючи координацію з іншими групами. 

Навесні ситуація подібна: якщо виникає велика кількість загорянь сухої трави, команда долучається за можливості, особливо в складних умовах, куди пожежна машина не може дістатися.

“У нас трошки інша технологія, ми лісові пожежі гасимо переносними вогнегасниками й моторанцями. Якщо пожежна техніка не може під’їхати — наприклад, через болота, острови чи іншу важкодоступну місцевість — ми під’їжджаємо максимально близько, а далі йдемо пішки з ранцем і гасимо ці лісові пожежі,” — пояснює Михайло.

Повертаючись до питання чергувань, команда не має власного пожежного депо чи окремого приміщення для несення служби. Чергування фактично відбувається «на колесах». Учасники перебувають удома до моменту надходження першого термінового виклику, або двох-трьох нетермінових. Після цього всі сідають в машину, і “до ночі вже ніхто не повертається”. Робота відбувається безперервно з виїзду на виїзд.

Якщо говорити про навантаженість у цифрах, то можна розглянути звіти за 2025 рік. 

Командою порятунку тварин: 

  • оброблено 15525 дзвінків (тривалістю 448 годин); 
  • виконано 2737 виїздів; 
  • врятовано 2798 тварин. 

Рятувальники Пожежного загону виконали: 

  • 21 виїзд на ліквідацію наслідків обстрілів, а саме: розбори завалів, гасіння пожеж, пошук та першу допомогу постраждалим; 
  • 7 виїздів на ліквідацію пожеж в екосистемах; 
  • 1 виїзд на пожежу в сільському будинку, не пов’язану з обстрілом. 
Навчання, обмін досвідом та взаємодія з іншими підрозділами

Регулярно команда долучається до навчань, тренувань та обміну досвідом з іншими пожежними підрозділами. Водночас самостійно організовувати повноцінні навчання немає можливості через відсутність власної локації для тренувань. 

Натомість підрозділ бере участь у тренуваннях, які проводять Forpost.101 та ДПК «Штурм». Зокрема, Forpost.101 має спеціально облаштоване велике приміщення, яке використовується як навчальний полігон: його періодично підпалюють і відпрацьовують сценарії гасіння пожеж у контрольованих умовах. Пожежний загін долучається до цих занять повним складом, відпрацьовуючи навички гасіння пожеж, взаємодію в команді та координацію дій у складних умовах. 

Ось як коментує взаємодію засновник Forpost.101, Ігор Михаліцин: 

“Ми тренуємося разом майже завжди, обмінюємося гуманітаркою постійно. Ми дуже тісно пов’язані, маємо єдиний інформаційний простір – оперативні чати, де один одного підстраховуємо.  

Щодо Михайла, то скажу, що це людина, яка не справляє з першого погляду враження героя, але він з якогось такого металу невідомого мені зроблений”.  

Взаємодія з ДСНС

Модель взаємодії з ДСНС описана прагматично: 

  1. Переадресація викликів щодо тварин: якщо на лінії ДСНС фіксують звернення про потребу порятунку тварин, виклик часто перенаправляють на KARG. 
  1. Екосистемні пожежі: на лісових/польових пожежах команда може погодити дії й працювати узгоджено. 
  1. Пожежі в забудові: офіційний допуск волонтерів до гасіння в забудові обмежений регуляторно. Тому часто виникає паралельна робота: ДСНС — на ключових ділянках, KARG — там, де не вистачає людей, або фокус на порятунок тварин чи допоміжні роботи. 

Окремо підкреслено управлінський аспект: якщо керівник гасіння пожежі на місці визначає, що волонтерська участь не потрібна — команда не має формального мандату «доводити корисність» і змушена відходити. 

Водночас у критичних ситуаціях, коли команда приїжджає першою після влучання, логіка проста: до прибуття керівництва роблять усе можливе для порятунку людей і стабілізації ситуації в межах компетенцій. 

“Було кілька випадків, коли доводилося допомагати рятувати людей. Ми, наприклад, приїхали першими після прильоту, і там багато поранених і завалених людей, яким потрібна допомога. Але порятунок триває доти, доки не приїжджає начальник караулу і каже: “Що тут волонтери роблять? Волонтерам тут не місце”. Серйозно вони нас ніколи не сприймали й не сприймають”. 

Фінансування та ресурсне забезпечення діяльності

Фінансова модель жорстко залежить від донатів і підтримки: 

  • власних коштів в команди фактично немає; 
  • є кілька меценатів, один із яких, підтримує на рівні близько $1 000 на місяць під цільові проєкти (покупка нового човна, гідрокостюмів, жилетів, тощо); 
  • інколи надходить грантова допомога від організацій, таких як UA Animals, McPaw та інші. 

 

“Інколи ми також отримуємо гуманітарну допомогу. Минулого року з гуманітарки приходила пожежна форма та пожежні рукави. Втім, більшість гуманітарки все ж таки приходить до ліцензованих пожежних загонів, а вони з нами діляться. Бо нас за кордоном як пожежних загін не знають; нас знають як групу з порятунку тварин. Тому, наприклад, більше допомагають пожежному загону «Штурм», і він нам інколи щось передає. Наприклад, апарати стисненого повітря – це дуже корисна річ, але купити їх самостійно неможливо”, — додає Михайло. 

Фінансові потреби різних напрямів суттєво відрізняються.  

Для порятунку тварин витрати залежать від кількості важкопоранених, яких треба лікувати. У важких випадках вартість лікування однієї тварини може бути в діапазоні 50-100 тис. грн. Також витрати залежать від стану техніки. Тут Михайло привів у приклад, поломку двигуна влітку 2025 року, заміна якого обійшлася у 2000 доларів США. 

У цілому, в середньому за відсутності надзвичайних подій місячні витрати сягають приблизно 100 тис. грн. 

Пожежний напрям, за оцінкою Михайла, менш витратний у регулярній частині й здебільшого потребує оплату пального та витратних матеріалів. 

Плани підрозділу: не масштабуватися, а витримати темп роботи

На питання про плани щодо розвитку прозвучала позиція, типова для виснажених війною волонтерських структур: ключовий план — продовжувати працювати і витримати. Дефіцит ресурсів, поломки техніки, вигорання, нестача людей — це фактори, які обмежують стратегічне планування. 

“Та які плани? Вижити би… Чесно Вам кажу, зима дуже складна, машини ламаються, люди просто з розуму сходять від перевтоми. Насправді досить складно працювати, то грошей мало, то сил реально прям не вистачає, то людей не вистачає. Коротше, плани продовжувати діяльність.” 

Висновок

Історія Kyiv Animal Rescue Group та пожежного загону, що виник на її базі, демонструє, як волонтерські ініціативи можуть поступово перетворюватися на важливу частину системи реагування на надзвичайні ситуації. Почавшись із порятунку тварин, діяльність команди з часом розширилася до участі у ліквідації наслідків обстрілів, гасіння пожеж в екосистемах та допомоги іншим рятувальним підрозділам. 

Цей досвід показує, що навіть неформальні об’єднання здатні формувати реальну спроможність громад реагувати на кризові ситуації — за умови наявності підготовлених людей, взаємодії з іншими командами та підтримки з боку суспільства. Водночас приклад KARG підкреслює і системні виклики, з якими стикаються добровольчі ініціативи: нестача ресурсів, управлінські виклики у процедурі формалізації та обмежені можливості для розвитку в умовах війни. 

Попри ці труднощі, команда продовжує працювати, щодня виконуючи ту роботу, яку іноді просто нікому більше зробити. І саме такі історії показують, як громадянська ініціатива здатна ставати невід’ємною частиною інфраструктури безпеки. 

Проєкт «Вогнеборці. Зміцнення місцевої стійкості шляхом покращення правових та операційних умов для добровільних пожежних команд у воєнному та післявоєнному контексті України» реалізовується за фінансової підтримки Програми «Підтримка Демократії 2026» в рамках Програми польської співпраці у сфері розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.