Навколо польських добровільних пожежних виросло багато легенд. Водночас наявні українські матеріали про функціонування добровільної пожежної охорони в Польщі містять багато неточностей, неоднозначних моментів та спрощень.

Цікаві навчальні візити позитивно надихають нас, але вони не завжди дозволяють нам зрозуміти щó працює, як це працює і чому. Але, повертаючись додому, з’являються запитання: якими документами власне регламентується їхня діяльність? Де і як вони беруть гроші? Чому їм допомагає ґміна? Чому це працює? На ці та інші питання ми спробуємо відповісти в цій статті.

Коротко про історію

Добровільна пожежна охорона існує на території Польщі вже більше 150 років, з короткою перервою між 1949 і 1956 роками, коли сталінський режим заборонив таку діяльність. Єдину Асоціацію добровільних пожежних команд створено у 1921 р., проте стандарти, обладнання та синхронізація питань порятунку в одну Національну пожежно-рятувальну систему – це напрацювання останніх 30 років. Систему створено як висновок із пожежі лісових комплексів Раціборської Пущі у 1992 році, в результаті через застарілу тактику, несинхронізоване реагування та хаос на місці події 2 пожежників загинуло, 50 отримало важкі поранення, а 2000 інших – зазнало травм. В цій пожежі втрачено 15 пожежних автомобілів та згоріло 70 км рукавних лінії. Саме це стало поштовхом до змін.

Відповідно до якого закону зараз діє добровільна пожежна охорона в Польщі?

Діяльність добровільних пожежних команд, які водночас є рятувальною службою та неурядовою організацією, регулюється кількома законами: 

 

Існують також допоміжні положення, такі як технічні стандарти, що регулюють стан обладнання та його стійкість до руйнування, зобов’язання щодо технічного обслуговування та записи в технічних паспортах, а також процедури та накази, які регулюють реагування на події.

Закон про протипожежний захист чітко та однозначно визначає добровільну пожежну команду серед підрозділів пожежної охорони (стаття 15). У цьому ж Законі (стаття 1) чітко і однозначно визначено пожежну охорону як реалізацію дій, спрямованих на захист життя, здоров’я людей, майна чи довкілля від пожежі, стихійного лиха, чи іншої місцевої загрози шляхом:

1) запобігання виникненню і поширенню пожеж, стихійних лих, або інших місцевих загроз;

2) забезпечення сил та засобів боротьби з вогнем, стихійним та іншим лихом, і місцевими загрозами задля порятунку людей;

3) проведення рятувальних робіт.

Стаття 22 деталізує поняття рятувальних робіт та визначає поняття керуючого порятунком з чітким визначенням повноваження членів ДПК за умову проходження відповідного курсу.

Роль громади (ґміни) у підтримці добровільних пожежних команд

Відповідно до Закону про муніципальне самоврядування 1990 року (стаття 7.1.), ґміна має свободу виконувати власні функції місцевого значення, які включають (пункт 14 статті 7.1.) забезпечення громадського порядку та безпеки громадян, а також протипожежний та протипаводковий захист, у тому числі обладнання та утримання міського протипаводкового складу. Це повноваження автоматично прив’язується до класифікації видатків бюджету, де присвоюється код фінансування видатків, що стосується саме добровільних пожежних команд.

Закон про добровільну пожежну охорону визначає ці обов’язки детальніше (стаття 10.1). Ґміна, по мірі наявних засобів, зобов’язана забезпечити ДПК транспортними засобами, спорудами, спеціальним обладнанням, засобами індивідуального захисту, страхувати членів ДПК, а також організувати первинні та періодичні медичні огляди.

Закон про муніципальне самоврядування також передбачає обов’язок підтримувати відповідну протипожежну інфраструктуру. Тому за стан гідрантів відповідає ґміна, а технічні вимоги до тиску та інших параметрів прописані в детальних технічних нормах. Крім того, власник, або управитель території несе відповідальність за стан протипожежної охорони, як зазначено в законі про протипожежний захист.

Все синхронізовано відповідно до бюджетної класифікації – розділ 754 (Громадська безпека та протипожежний захист), розділ 75412 (Добровільні пожежні команди) та параграф 282 (Спеціалізована дотація з бюджету для фінансування або співфінансування завдань, доручених громадським організаціям).

Фінансування Добровільної пожежної охорони в Польщі

Фінансування Добровільної пожежної охорони, як до змін у 2022 року, так і раніше, в основному здійснювалося за рахунок ґміни та її ресурсів. Становище підрозділу добровільної пожежної охорони дуже залежало від взаємодії з владою ґміни. Ті підрозділи, де депутати ради, чи місцева влада були залучені до життя ДПО, розвивалися добре, завдяки фінансовій підтримці та прихильність місцевої громади до цього напрямку.

Ґміна відшкодовує членам кошти за кожну годину участі в навчанні, або рятувальній операції – часто добровольці передають ці гроші на свою ГО. При можливості Ґміна забезпечує часткову зайнятість за цивільно-правовим договором водіям-механікам пожежно-рятувального обладнання – це, як правило, до 20 годин на місяць.

Інші джерела фінансування, що випливають із Закону про протипожежний захист та Закону про добровільні пожежні команди:

– Цільова дотація МВС Головнокомандувачу Державної пожежної охорони на підвищення рівня бойової готовності підрозділів пожежної охорони, що входять до складу Національної пожежно-рятувальної системи.

– Частка в розподілі надходжень зі страхування від пожежі. 10% від кожного страхування майна раз в рік перераховується на спеціальний рахунок МВС. 50% від цієї суми іде на розвиток та підтримку бойової готовності добровільних пожежних команд.

Обидві субсидії розподіляються між воєводствами на основі заяв, поданих окремими командами. Заяви направляють до Повітового (районного) коменданта Державної пожежної охорони, а в подальшому, після оформлення, до Воєводського (обласного) коменданта, який надає рекомендації Головнокомандувачу Національної пожежно-рятувальної системи. Пріоритети підтримки зазначені в місцевому плані порятунку. Першочергово підтримуються ті ДПК, що ввійшли в склад НПРС, але не виключно вони. Інші можуть отримати фінансування за умови, що це ключове для утримання мережі покриття території пожежними підрозділами, що вимірюється нормою 15 хвилин з моменту отримання повідомлення Центром екстреного сповіщення 112.

Інші можливості фінансування включають дотацію з Фонду захисту довкілля, фондів ЄС, бізнесу та 1,5% від ПДФО. Кожна особа, що заповнює щорічно декларацію на податок від фізичних осіб, може направити 1,5% свого податку на вибрану організацію, якщо вона включена до списку «суспільно корисних організації». Таке джерело фінансування породжує велику конкуренцію між десятками тисяч ГО, а ДПК проводять активні весняні рекламні кампанії серед жителів для залучення коштів. Але не тільки з цього приводу: добровольці на Різдво збирають пожертви, роздаючи календарі, допомагають організувати масові заходи, відвідують школи та беруть участь у релігійних подіях.

Національна пожежно-рятувальна система

НПРС — вертикальна структура організації сил і засобів реагування на пожежі, стихійні лиха та інші події, що займаються пожежно-технічним, водним, домедичним, гірським, хімічним та ін. спеціалізованим порятунком. Стратегічно – Головою НПРС є Головнокомандувач Державної пожежної охорони Польщі, а операційно – комендант Державної пожежної охорони воєводського та повітового рівня. Повітовий комендант Державної пожежної охорони відповідає за звітність щодо потреби в силах і засобах, а також за організацію основного управління реагуванням на події.

На якій підставі Добровільна пожежна команда може належати до НПРС?

Правила включення підрозділу до НПРС визначені Розпорядженням Міністра внутрішніх справ і адміністрації від 14 вересня 1998 року про обсяги, детальні умови та порядок включення підрозділів пожежної охорони до національної пожежно-рятувальної системи (зі змінами). Варто дослівно процитувати ці положення, оскільки вони є дуже стислими і водночас упорядковують очікування щодо суб’єктів, які прагнуть бути включеними до системи: 

Пункт 2.1. 

Підрозділ, що: 

  1. має: 

а) принаймні один середній або важкий пожежно-рятувальний автомобіль, 

б) не менше 12 підготовлених рятувальників, 

в) ефективну систему сповіщення та сигналізації, 

г) засоби зв’язку в радіомережі системи для проведення рятувальних робіт (незалежні засоби звʼязку). 

2. залишається готовим до проведення рятувальних робіт. 

  1. Підрозділ, який оснащений і рятувальники якого пройшли підготовку на рівні, що дозволяє виконувати спеціалізовані рятувальні операції, про які йдеться в розпорядженні, виданим відповідно до ст. 14 розділу 2 Закону від 24 серпня 1991 р. про протипожежний захист (Розпорядження Міністра внутрішніх справ та адміністрації від 17 вересня 2021 року про детальну організацію національної пожежно-рятувальної системи), якщо її діяльність здійснюється в умовах, передбачених місцевим планом порятунку. 
  1. Оцінка умов, зазначених у пункті 1 і 2, здійснюється Повітовим та Воєводським комендантом Державної пожежної охорони, кожним у межах своєї компетенції. 

Для цього процесу використовується т. зв. Процедура P23.  

Підрозділ ДПК, який бажає приєднатися до НПРС, як правило, підлягає перевірці експлуатаційної готовності, метою якої є відповідність параметрам, що визначають можливість його включення до структур системи. 

Оформлена документація після отримання висновку Воєводського управління державної пожежної охорони передається до Головного управління державної пожежної охорони, яке, у разі затвердження, у формі рішення дає згоду на включення даного підрозділу до національної пожежно-рятувальної системи. Детальна процедура розроблена з точки зору системи управління якістю, і кожен етап процесу подання заявки чітко описаний. Тобто, Центр оперативного планування Національного центру координації рятівництва й захисту населення (функціонально – відділ планування Головного управління Державної пожежної служби) надає висновки щодо заявки на відповідність критеріям, які випливають з положення, а також визначає мінімальні експлуатаційні вимоги до підрозділу: здатність до пожежно-технічного та аварійно-рятувального реагування та надання домедичної допомоги відповідно до стандарту кваліфікованої домедичної допомоги. 

Звертаю особливу увагу на цю процедуру, оскільки в українській системі не існують чіткі очікування щодо ДПК. Тому польський документ може слугувати моделлю для розробки. Ви можете прочитати останній шаблон українською тут: Процедура P23 

Що може добровільний пожежник у Польщі?

Відповідно до цих положень, кожен добровільний пожежник, який пройшов базову підготовку, має право займатися вищезазначеною діяльністю без виконання додаткових вимог. Повноваження керуючого рятувальними роботами та спеціальні повноваження деяких рятувальних спеціальностей вимагають окремого навчання.

Таким чином, після базової підготовки добровільний пожежник має повну кваліфікацію для: гасіння всіх звичайних пожеж в екосистемах і житлових будинках всередині та ззовні; дій в разі дорожньо-транспортної пригоди з використанням гідравлічних інструментів; ліквідації наслідків повеней, затоплення, ураганів; захисту населення і тварин від ризику розширення зони небезпеки; забезпечення засобів, необхідних для виживання, і реагування на інші місцеві загрози. В тому числі, виконуючи легендарне завдання пожежників, – порятунок котів з дерев.

Загалом на базовому курсі добровільний пожежний отримує наступні кваліфікації:

– гасіння пожеж,

– основи технічного порятунку,

– зв’язок та оповіщення,

– робота з апаратом на стисненому повітрі,

– надання першої домедичної допомоги.

Крім того, після трьох років активної служби в ДПК він може отримати (пройшовши окремі курси):

– Право водити машини, що використовують спеціальні звукові і світлові сигнальні пристрої на транспортних засобах,

– Посвідчення керівника рятувальної операції,

– Посвідчення начальника підрозділу Добровільної пожежної охорони,

– Посвідчення щодо прийому гелікоптера швидкої медичної допомоги та керувати операціями за участю гелікоптера ШМД.

ДПК Сєдліска-Богуш під час тренування реагування на ДТП. Фото: Артур Гроссман

Раз в 3 роки члени ДПК мають складати переатестаційний тест у воєводської комісії навчання Державної пожежної охорони, або отримати відповідний сертифікат від сертифікованого субʼєкта, який має право проводити курси домедичної допомоги. 

Також раз в 5 років кожен член ДПК має пройти тест в димовій камері, в якій проходить кардіологічне випробування на тренажері, а також лабіринт з симуляцією пожежі.   

Закон про добровільну пожежну охорону у Статті 11 зобов’язує державну службу організувати безкоштовне навчання для пожежників добровільної пожежної охорони. 

Загалом весь маршрут навчання та розвитку знань для членів добровільних пожежних команд описано тут  

Підрозділ – організація та повсякденне функціонування в документах і на практиці

Як було зазначено вище, першим кроком до включення ДПК у систему є виконання всіх вимог щодо обладнання та рівня знань задля здійснення процедури P23  

Які ще документи регламентують роботу підрозділу?

Статут ГО основний організаційний документ, який визначає види діяльності ГО, її членів та способи участі у житті місцевих громад, вихованні молоді тощо. Статут розділяє також ролі голови ГО та начальника ДПК. Голова ГО займається організаційними, соціальними та фінансовими питаннями підрозділу, а начальник відповідає за рятувальні роботи. 

Зразок статуту від Асоціації добровільних пожежних команд Республіки Польща  можна прочитати тут: Статут

Другим найважливішим документом є Угода між ДПК та ґміною, що регулює взаємодію між місцевою владою та добровільною пожежною командою. Ця угода діє лише з 2022 року і її законність обговорюється, оскільки, за словами юристів, у випадку фінансування ДПК існує прямий обов’язок згідно з Законом про муніципальне самоврядування, якого цілком достатньо для організації системи без будь-якої угоди. Проте, на думку авторів акту, ця угода важлива тим, що не залишає жодних сумнівів чи недомовленостей у такій взаємодії. 

Взаємовідносини між підрозділом і пожежником-добровольцем регулюються статутом ГО і членською декларацією. Це є своєрідним зобов’язанням дотримуватись колективно узгоджених принципів діяльності. Щоб приєднатися до добровільної пожежної команди, кандидат повинен заповнити декларацію про членство. 

Стаття 35 Закону про добровільну пожежну охорону вимагає ведення індивідуального обліку майна: 

1) матеріальний облік, 

2) облік предметів, що швидко псуються, 

3) облік основних засобів, 

4) облік особистого спорядження. 

Для цього використовується шаблон Інвентарної книги. Відповідно до Закону про добровільну пожежну охорону за це відповідає, призначений для цього, член правління команди. Завдання такої людини – визначити наявну матеріально-технічну базу підрозділу та потребу в нових засобах. 

Крім того, є також технічні паспорти на обладнання, яке має бути сертифікованим та перевіреним,відповідно до окремих стандартів. У цих паспортах зазначено інформацію щодо періодичності перевірок та заміни таких матеріалів та спорядження.  

Після повернення підрозділу з події заповнюється карта витрат палива або місячна карта обліку двигунного обладнання. За цією карткою ґміна розраховується з ДПК за пальне. Карта є додатком до відповідного рішення голови ґміни. 

Також після повернення підрозділу з події здійснюється телефонна доповідь згідно стандарту фіксації подій в Системі підтримки прийняття рішень Державної пожежної охорони і протягом години після телефонного дзвінка заповнюється електронна карта події в цій Системі. Це включає основну інформацію про географічне положення, кількість людей і обладнання, а також кількість поранених або жертв.

За участь у події член ДПК згідно зі статтею 10 Закону про Добровільну пожежну охорону отримує відшкодування за кожну фактично розпочату годину залучення. Тобто якщо вони гасили пожежу або ліквідовували ДТП 1 годину та 5 хвилин це вже рахується як 2 години. Максимальну суму відшкодування за 1 годину визначає закон – це 1/175 середньої зарплати по країні. У 2024 році в гривневому еквіваленті це приблизно 380 грн – але ґміна сама визначає, що може собі дозволити. Часто ці суми члени ДПК передають своїй ГО – на закупівлю святкового одягу або інших речей, фінансування яких непередбачене ґміною чи дотацією з МВС.

Добровільна пожежна команда як громадська організація

У вищезазначених документах всебічно розглядається добровільна пожежна охорона як рятувальний суб’єкт. Проте не варто забувати, що ДПК є також важливим суб’єктом організації місцевої громади та виховання молоді.

На основі Закону про Асоціації більшість таких питань регулюється статутом, залишаючи широку організаційну свободу органам управління суб’єкта, які можуть здійснювати будь-які рекламні, спортивні, культурно-мистецькі та інші заходи з метою популяризації ДПК та інтеграції місцевої громади. Це також всебічне використання талантів і знань окремих членів команди – хтось є вчителем і займається створенням та веденням молодіжної пожежної дружини, хтось інший вміє малювати тощо.

Одним із найважливіших таких заходів є виховання молоді у лавах дитячо-юнацьких пожежних команд. У багатьох добровільних пожежних командах працюють такі бригади. Заняття для дітей та підлітків включають тренінги з домедичної допомоги, своєчасне розгортання ліній пожежогасіння, протипожежні вікторини, спільний час біля багаття, подорожі та багато інших подібних заходів.

Молодіжні пожежні команди беруть участь у муніципальних, повітових, воєводських і національних змаганнях, а іноді й у міжнародних – у рамках стандартизованої методики змагань федерації CTIF. Стандартизовані очікування від організаторів змагань означають, що кожна ДПК, яка створила Молодіжну пожежну дружину, знає, що саме їй потрібно практикувати та як отримати шанс на перемогу. Підготовка до змагань та систематичні тренування також є фактором інтеграції молоді та сприяють подальшому набору до лав добровільної та професійної пожежної охорони. Без активної роботи з дітьми та молоддю нових кандидатів у вогнеборці не було б взагалі.

Найважливіше те, що законодавство, яке регулює діяльність добровільної пожежної охорони як пожежно-рятувальних підрозділів, жодним чином не обмежує рамки реалізації спортивної, культурної та виховної політики ДПК.

Малюнок авторства члена ДПК над входом в кімнату нарад ДПК Ожарув Мазовєцькі. Фото: Агнєшка Пясецька. 

Тренінг з домедичної допомоги молодіжної пожежної дружини. ДПК Сєдліска-Богуш. Фото Рафал Ґузік

Висновки

Пожежник ДПК в Польщі не чергує.

Пожежник ДПК в Польщі не є штатним працівником за винятком окремих випадків водіїв- механіків, якщо ґміна має ресурси забезпечити їх часткову зайнятість за цивільно-правовим договором. МПК як штатна муніципальна пожежна охорона не має місця.

Додаткові аспекти екстраполяції даного досвіду в Україні задля прозорих стандартів та чіткого планування в сфері цивільного захисту та пожежної охорони були обговорені на круглому столі в Києві під назвою “Організаційно-правові питання системи цивільного захисту, в тому числі добровільної пожежної охорони, під час перехідного періоду до європейської системи реагування” 13 листопада 2023 р. Презентація, що описує яким чином стандартизація впливає на організацію реагування і яке значення це має для ДПК, знаходиться за цим посиланням.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *