У матеріалах, присвячених закордонному досвіду на нашому сайті, багато технічних питань, але замало говоримо про те, ким у всьому цьому є окремий пожежник. Як він функціонує в системі? Чим займається, який шлях проходить? Як система бачить окрему “шестерню”, якою він є?

На самому початку доброволець повинен виявити бажання стати пожежником. Для цього він має звернутися до найближчого підрозділу Добровільної Пожежної Охорони (ДПО), де на зібранні члени вирішують, чи хочуть вони прийняти такого нового колегу або колежанку. На такій зустрічі людина розповідає про себе, свою мотивацію, досвід тощо.

Після отримання позитивного відгуку від команди ДПО кандидата або кандидатку просять заповнити анкету члена ДПО, і вони починають шлях навчання та зборів. Ця діяльність спрямована, з одного боку, на отримання необхідних кваліфікацій, а з іншого – на інтеграцію в команду та участь у її суспільній, волонтерській, освітній і культурній діяльності.

У західних країнах в широкому сенсі слова, зокрема в Польщі, пожежник-доброволець має подвійну роль, що пояснюється тим, що підрозділ, у якому він служить, також має подвійну функцію. Це часто викликає нерозуміння у партнерів із країн, де рух ДПО є маловідомим або лише відновлюється. ДПО одночасно є неурядовою організацією та пожежно-рятувальним підрозділом. Одне не заважає іншому, оскільки вимоги до навчання, обладнання та техніки, а також знань, визначаються на центральному рівні. Це так звані правила гри, які стосуються рятувальної діяльності. Тобто того, що людина має знати як пожежник-рятувальник, і шляху, який вона проходить у цій сфері.

Паралельно з цим існує повна свобода реалізації себе як особистості, яка бере участь у розвитку місцевої громади, через суспільну чи волонтерську діяльність або через самовираження у цій сфері.

Про те, з чого складається навчальний розвиток пожежника-добровольця і як організовується цей процес, ми вже писали в інших статтях та доданих до них документах: Закордонний досвід добровільних пожежних команд – технічний опис прикладу Польщі, а також додаток Про правила підготовки.

У цьому місці варто підсумувати даний шлях, адже часто не зрозуміло, з чого саме він складається.

Навчальння пожежника ДПК у Польщі

Державна пожежна служба (ДПС) реалізує навчання для пожежників-рятувальників ДПК та кандидатів на пожежників-рятувальників за кількома рівнями:

  1. Базовий рівень:
    • навчання з безпеки та гігієни праці;
    • базові навчання пожежників-рятувальників ДПК;
    • навчання водіїв-механіків рятувального транспорту та спорядження (для пожежників, які виконують роль водіїв).
  2. Спеціалізований рівень:
    • навчання з кваліфікованої першої  домедичної допомоги;
    • навчання взаємодії з Авіаційною швидкою допомогою;
    • підготовка до іспиту для отримання права керувати транспортними засобами масою понад 3,5 тони.

Навчання з кваліфікованої першої домедичної допомоги включає оновлення та підтвердження кваліфікацій відповідно до Закону про державне медичне рятівництво.

  1. Керівний рівень:
    • підготовка командирів рятувальних заходів для ДПК;
    • навчання начальників добровільних пожежних команд;
    • навчання ґмінних начальників протипожежного захисту.
  2. Додатковий рівень:
    • підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів масою понад 3,5 тони, які мають переваги в русі;
    • навчання в окремих галузях рятувальної діяльності;
    • спеціалізоване навчання для обслуговування спорядження та техніки, яка використовується в ДПК.

Навчання з кваліфікованої першої допомоги та обслуговування техніки можуть проводитися іншими зовнішніми організаціями, якщо вони затверджені відповідними органами.

Базове навчання

Базове навчання є першим кроком для добровільних пожежників. Його можуть пройти:

  • Особи, які досягли 18 років.
  • Молодь віком 16–18 років, що є членами Молодіжної пожежної дружини (МПД).

Програма базового навчання включає теоретичні основи та практичні навички, необхідні для участі в рятувальних заходах. Після завершення базового курсу пожежники отримують право брати участь у спеціалізованих та керівних навчаннях.

Спеціалізоване навчання

Цей рівень навчання спрямований на підготовку до виконання складніших завдань. Основні напрямки спеціалізації:

  • Технічний порятунок: реагування на масові аварії та обвали.
  • Хімічний та екологічний порятунок: робота в умовах забруднень.
  • Висотно-верхолазне рятівництво: дії на висоті.
  • Порятунок на воді та льоду.
  • Пошуково-рятувальні роботи.
  • Гасіння пожеж усередині будівель.

Ці навички дозволяють добровільним пожежникам ефективно діяти в різних типах надзвичайних ситуацій.

  Навчання для керівників

Для пожежників, які прагнуть виконувати функції керівника, організовуються спеціальні курси. Вони охоплюють:

  • Підготовку командирів рятувальних операцій.
  • Навчання начальників ДПК.
  • Курси для ґмінних начальників протипожежного захисту.

Рекомендується, щоб особи, які займають керівні посади, мали достатній рівень теоретичних знань і практичних навичок, отриманих під час цих курсів.

Додаткове навчання

Додаткові курси дозволяють пожежникам вдосконалювати свої навички в спеціалізованих галузях, таких як:

  • Обслуговування та експлуатація рятувального обладнання.
  • Тренування водіїв-механіків спеціального транспорту.
  • Набуття нових знань через дистанційне навчання та самоосвіту.

Ці етапи навчання гарантують, що пожежники ДПК будуть готові до виконання своїх обов’язків у будь-яких умовах.

Удосконалення навичок

Після проходження базового навчання добровільні пожежники регулярно вдосконалюють свої знання та навички. Це включає:

  • практичні заняття на полігонах;
  • участь у тренуваннях на базі власних команд;
  • ознайомлення з територією відповідальності та потенційними загрозами;
  • спортивно-пожежні змагання та фізичну підготовку.

Керівники ДПК відповідають за організацію таких тренувань, а контроль за якістю підвищення кваліфікації здійснюється начальниками протипожежного захисту у ґмінах, а також в рамках інспекції готовності.

Удосконалення навичок відбувається на рівні власної ДПК, на рівні Повітового Пункту Управління та на рівні більших групових навчань гуртуючих систему та для вдосконалення окремих навичок. Це врегулювано в Умовах вдосконалення навичок ДПК, які затвердженні Комендантом Державної пожежної охорони як відповідальним за координацію Національної Пожежно-Рятувальної Системи.

Самовдосконалення в структурах ДПО

Відповідно до правил та на основі статутів ДПО, обов’язок організації вдосконалення рятувальних навичок покладено на начальника ДПО. Цей процес повинен здійснюватися постійно, мінімум раз на місяць, у формі теоретичних і практичних занять, які охоплюють, зокрема:

  • Теоретичні заняття, зокрема з питань безпеки і гігієни праці (БГП).
  • Практичні заняття (польові), для вдосконалення набутих навичок.
  • Направлене самонавчання.
  • Тренування у власних підрозділах ДПО.
  • Регулярні тренування злагодженості в рамках структур НПРС.
  • Ознайомлення з об’єктами, що становлять особливу небезпеку на території дії підрозділу.
  • Ознайомлення з топографією території дії.
  • Участь у спортивно-пожежних змаганнях.
  • Заняття з фізичної підготовки.
  • Заняття для підготовки кінологів-рятувальників.

Тематика вдосконалення

Тематика занять повинна передусім охоплювати базові знання, необхідні кожному пожежнику ДПО:

  • Програма базового навчання пожежника-рятувальника ДПО, включаючи питання УКХ-радіозв’язку.
  • Програма навчання водіїв-механіків пожежно-рятувальних автомобілів та обладнання ДПО.
  • Програма навчання з питань кваліфікованої першої домедичної допомоги (КПДД).
  • Програма навчання з БГП для пожежників ДПО.

Підрозділи, які здійснюють базові дії в окремих сферах рятувальної діяльності, також повинні проводити заняття з таких напрямків:

  • Медичне, технічне, пошукове, висотне, водне та хіміко-екологічне рятування.
  • Гасіння внутрішніх пожеж.
  • Співпраця з Авіаційною медичною рятувальною службою (АМРС).

Навчальні матеріали для занять, які проводить начальник самостійно, доступні, зокрема, в базі знань Державної Пожежної Охорони. Однак це не єдиний ресурс.

Заняття мають організовуватися і проводитися начальником ДПК або призначеною особою з відповідною кваліфікацією. У разі спеціалізованих питань допускається запрошення експертів з-поза меж структур ДПК (наприклад, поліцейських чи медичних рятувальників).

Планування навчань

Планування навчань слід почати з чіткого визначення головної мети, яку ми хочемо досягти. Незалежно від того, чи буде це підвищення ефективності дій у гасінні пожеж, технічному чи медичному рятуванні, вибір цієї мети вплине на всі подальші етапи організації бойових навчань.

Найкращим є визначення кількох (максимум двох-трьох) взаємопов’язаних цілей. Це підвищить якість навчання і дозволить не лише навчатися, а й, наприклад, інтегрувати пожежників із різних підрозділів. Якщо виникає потреба визначити більшу кількість цілей, слід обрати найважливіші, а інші опрацювати вже під час наступних навчань. Усі матеріали неможливо опрацювати за одне заняття.

Зручним рішенням було б затвердження Ґмінним Комендантом ДПО або Ґмінним Правлінням ДПК річного плану навчань із загальним визначенням того, що і коли має відпрацьовуватися. Завдяки цьому всі навчання (за умови якісної організації) будуть доповнювати одне одного і в довгостроковій перспективі сприятимуть реальному вдосконаленню та розвитку підрозділів. Розвиток включатиме не лише навички пожежників, а й закупівлю дійсно потрібного обладнання, розвідку операційного району чи оцінку власних можливостей.

Організація навчань Ґмінним Комендантом ДПК

Навчання, організовані Ґмінним Комендантом ДПК, є цінною формою вдосконалення навичок. Вони дозволяють обмінюватися досвідом, напрацьовувати спільні методи й тактики, а здобуті знання приносять користь під час реальних операцій. Такі навчання проводяться, коли на території даної ґміни діє кілька підрозділів ДПК. Як правило, навчання з підвищення кваліфікації відбуваються спільно за участі декількох підрозділів. Все частіше організовуються рятувальні семінари для різних підрозділів ДПК з усієї країни.

Учасники наших ознайомчих візитів і рятувальних семінарів мали можливість побачити, як проходять семінари, організовані ДПК у Бжостеку. Щороку влітку ДПК Бжостек організовує семінари з технічного рятування для підрозділів Державної та Добровільної пожежної охорони під гаслом Rescue Brzostek.

Фото 1. 6-й випуск Національного рятувального семінару RESCUE BRZOSTEK 2024 (липень 2024р.).

Підготовка навчань

Під час підготовки навчань слід визначити:

  • Тип навчань – наприклад, об’єктові навчання, навчання зі злагодження, семінари тощо.
  • Тип події – наприклад, пожежа на підприємстві, дорожньо-транспортна пригода, витік небезпечної речовини, пожежа в лісі тощо.
  • Обсяг рятувальних дій або процедур для опрацювання – наприклад, звільнення осіб із транспортних засобів/будівель, збирання мазуту, організація водозабезпечення, оцінка рівня готовності підрозділів ДПК.
  • Місце та дата навчань – обираючи об’єкт, потрібно врахувати можливі незручності для установ і сторонніх осіб.
  • Список сил і засобів – наприклад, підрозділи чи роти ДПК, Державної пожежної охорони, начальники ДПК.
  • Участь інших організацій – поліції, швидкої допомоги чи інших установ для забезпечення руху, імітованого транспортування до лікарень, постачання нейтралізаторів.
  • Присутність представників влади та медіа.
  • Присутність суддів і інструкторів – осіб із відповідними знаннями та досвідом у даній галузі.
  • Рівень реалізму й обсяг імітацій – наприклад, використання учнів, манекенів, генераторів диму, фантомів.
  • Повідомлення начальників ДПК, залучених до навчань.

Підсумки навчань

Підсумки навчань слід проводити одразу ж на місці. На основі оцінок, підготовлених суддями (експертами), після завершення навчань необхідно зробити висновки й надіслати їх начальникам ДПК, які брали участь у навчаннях, а також до Повітового/Міського Правління Державної пожежної охорони. Рекомендується організовувати навчання у форматі семінарів через їхню вищу навчальну цінність.

Що робить Державна Пожежна Охорона для подальшого розвитку добровольців? Вдосконалення, організоване підрозділами Державної Пожежної Охорони

У попередньому розділі обговорювалося, як добровольці самостійно підтримують рівень своїх навичок. З огляду на виклики, з якими стикаються пожежники-рятувальники ДПК, повітові та міські коменданти ДПО активно залучаються до організації навчань, тренувань і семінарів для підрозділів ДПК. Це відбувається у кількох напрямках:

  1. Ресертифікація з Кваліфікованої Першої Домедичної Допомоги (КПДД)

Цей процес охоплює:

  • Збір потреб підрозділів ДПК – щороку повітові/міські команди ДПО збирають інформацію про потребу в проходженні іспиту з КПДД.
  • Визначення дат іспитів на ресертифікацію – узгоджуються з Навчальним центром Воєводської команди ДПО та начальниками ДПК.
  • Організація занять для підготовки до іспиту – теоретичні та практичні заняття на основі програми навчання з КПДД.
  • Тести знань і перевірка навичок – на кожному етапі вдосконалення потрібно оцінювати прогрес учасників.

Цей компонент може виконуватися також іншими суб’єктами, які мають право проводити навчання з КПДД.

  1. Вдосконалення, організоване в рятувально-пожежних підрозділах ДПО

Мета занять – спільне вдосконалення навичок пожежників ДПО та ДПК у межах професійного навчання. Заняття проводяться згідно з графіком і можуть включати:

  • Щомісячні спільні тренування – участь вибраних підрозділів ДПК (два відділення) на одному тренуванні.
  • Планування тематичних занять циклічно – наприклад, у п’ятницю ввечері, щоб забезпечити участь членів ДПК.
  1. Організація семінарів із різних сфер рятувальної діяльності

Кожен пожежно-рятувальний підрозділ ДПО повинен щонайменше раз на рік запланувати й провести рятувальні семінари, враховуючи специфічні потреби підрозділів ДПК.

  1. a) Участь підрозділів ДПК
  • Потрібно забезпечити можливість участі у семінарах усім підрозділам ДПК, що знаходяться у зоні дії відповідного пожежно-рятувального підрозділу ДПО, враховуючи організаційні можливості.
  • Рекомендується участь 8 відділень ДПК із ротацією підрозділів у наступні роки.
  1. b) Сфери семінарів

Семінари повинні охоплювати такі напрями:

  • Медичне рятування.
  • Технічне рятування.
  • Рятування на воді, включаючи рятування на льоду.
  • Хіміко-екологічне рятування.
  • Висотне рятування.
  • Гасіння внутрішніх пожеж.
  • Пошуково-рятувальні операції.

Можливе об’єднання кількох напрямів (не більше трьох) у межах одного семінару. Рекомендується змінювати тематику семінарів у наступні роки.

Організація навчань ДПК зі злагодження

Організатори

Навчання зі злагодження для підрозділів ДПК організовуються відповідними повітовими/міськими командами ДПО у воєводстві.

  1. a) Тематика навчань
  • Денні та нічні навчання.
  • Рятувальні дії у спеціалізованих галузях рятування.
  • Гасіння пожеж (практичне розгортання бойових дій).
  • Участь підрозділів ДПК НПРС у воєводських навчаннях як пожежного батальйону.
  1. b) Участь підрозділів ДПК

Слід забезпечити можливість участі у навчаннях для всіх підрозділів ДПК у межах повіту, враховуючи організаційні можливості.

  1. c) Графік навчань

Графік повинен включати:

  • Дату та час навчань.
  • План навчань.
  • Перелік завдань для окремих осіб і організаторів.
  • Документацію навчань у формі наказу.
  • Узгодження з адміністраторами територій/об’єктів.
  • Забезпечення відновлювального харчування.
  • Робочі зустрічі для розробки сценаріїв і моделювання.
  1. d) Моделювання навчань

Моделювання повинно максимально відтворювати реальні умови дій, підвищуючи залученість учасників. Воно може включати:

  • Використання природних умов місцевості, пустирів, водойм чи лісів, а також пошкоджених транспортних засобів.
  • Штучне задимлення, імітацію травм, використання манекенів.
  • Співпрацю з учнями класів із поглибленим навчанням дисциплін безпеки як імітаторів, із дозволом батьків у разі неповнолітніх.

Організація навчань на об’єктах

Навчання на об’єктах організовуються всіма рятувально-пожежними підрозділами ДПО на основі «Правил організації професійного вдосконалення у ДПО». Головні цілі:

  • Розвідка загроз і можливостей рятувальних дій.
  • Вдосконалення командних і виконавчих навичок пожежників ДПК.
  • Перевірка оперативної готовності ДПК.

Організація тестів у димовій камері

Тести у димовій камері перевіряють стійкість пожежників до психофізичних навантажень у реальних умовах, таких як задимлення, шум і обмежений простір.

Умови тестів:

  • Пожежники-рятувальники ДПК НПРС повинні проходити тести не рідше, ніж раз на 5 років.
  • Участь можлива також для пожежників ДПК, які не входять до НПРС.
  • Начальники ДПК подають заявки на тести через команди ДПО.

Про деталі тестів у димовій камері ми писали тут.

Як це виглядає для окремого пожежника?

Кожен доброволець має свою книгу пожежника, яку веде Начальник ДПК. У ній фіксуються всі підтвердження кваліфікацій:

  • Курсу базової підготовки.
  • Кваліфікацій Начальника.
  • Дозволів на керування спецтранспортом.
  • Сертифікатів рятувальних навчань.
  • Ресертифікації КПДД тощо.

Кваліфікації закріплюються за особою і залишаються дійсними не тільки в Польщі.

Як система бачить цього пожежника і які технічні засоби для цього потрібні?

У заголовку статті йшлося про оповіщення та інформування, а також про Систему підтримки рішень. Технічні аспекти оповіщення та інформування будуть розглянуті у окремій, більш детальній статті зі специфікацією. Тут ми розглянемо лише основні та найважливіші аспекти.

По-перше, оповіщення та інформування пожежників-добровольців не здійснюється ізольовано чи поза системою оповіщення та інформування НПРС, а є інтегрованим з Пунктом Керування ДПО на рівні повіту. Для спілкування в рамках оповіщення з пожежниками-добровольцями ніхто не використовує WhatsApp, Viber, Facebook або інші подібні рішення.

Історично це була радіостанція у Начальника вдома або на роботі, через яку він отримував повідомлення та активував сирену. Саме сирена до поширення портативних рацій була основним способом інформування добровольців, які повинні були її почути.

Сучасні технічні рішення дозволяють дистанційно активувати сирену через так зване вибіркове оповіщення в системі DSP-50, а також індивідуальні системи оповіщення добровольців через системи SMS/телефон і сповіщення в мобільних додатках, синхронізованих зі Пунктом Керування ДПО та станцією зв’язку в ДПК.

DSP-50 є незалежним від GSM-мережі, що робить його стійким до збоїв у телекомунікаційній інфраструктурі, особливо у кризових ситуаціях. У таких випадках для інформування використовуються портативні радіостанції.

Мобільні додатки та SMS-системи доповнюють систему DSP-50, забезпечуючи:

  • Індивідуальне інформування пожежників: SMS-повідомлення або сповіщення у додатках надходять безпосередньо до членів ДПК, які можуть негайно відреагувати.
  • Передачу додаткової інформації: додатки дозволяють передавати деталі події (наприклад, локацію, тип загрози).
  • Управління доступністю пожежників: члени ДПК можуть підтвердити свою готовність до участі в операції за допомогою додатка.

Мобільні додатки зв’язуються із системою DSP-50 через API (інтерфейс прикладного програмування), що дозволяє автоматично передавати інформацію про тривогу з DSP-50 у мобільні додатки та SMS-системи.

Інформація про тривогу, введена черговим ДПО у систему підтримки прийняття рішень, автоматично передається у мобільні додатки та систему DSP-50. Коли система DSP-50 відправляє вибірковий код, який активує сирену, одночасно розпочинається розсилка SMS або сповіщень у мобільних додатках. Номери телефонів пожежників, зареєстровані у системі DSP-50, синхронізовані з базою SMS-системи, що дозволяє інформувати їх миттєво.

Головне вікно Системи. Лабораторія Інформаційних Систем Головної Школи Пожежної Служби.

По-друге, ДПО як складова Національної Пожежно-Рятувальної Системи (НПРС), оснащена Системою підтримки прийняття рішень. Це телекомунікаційна система, яка дозволяє зрозуміти, які сили та засоби доступні у певному районі, які вже виїхали на подію, чи потрібно відправляти додаткові, скільки добровольців та інших підрозділів підтвердили участь у події. Система також допомагає аналізувати події та отримувати періодичні аналітичні та статистичні дані. У системі представлена вся НПРС країни.

Підсумок
Як окремий пожежник ДПК, так і самі підрозділи є частиною системи, яка охоплює всі аспекти – починаючи з правового регулювання, через навчання, вдосконалення, розвиток компетенцій, і завершуючи оповіщенням, зв’язком та моніторингом ресурсів. Як пожежно-рятувальна одиниця, ДПК не є окремою системою, а частиною єдиного цілого, маючи значну автономію, але водночас працюючи за правилами, встановленими державою.

 

Водночас, як громадська організація, ДПК підтримує місцеву громаду в різноманітних заходах, які виходять за межі рятувальних операцій та захисту населення, зберігаючи традиції, опікуючись молоддю та старшими людьми, допомагаючи хворим та людям із інвалідністю тощо.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *