Василь Кундрик, консультант Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні
Законодавство про гуманітарну допомогу, на жаль, доволі складне і не надає однозначної відповіді на питання передачі у користування майна у вигляді гуманітарної допомоги добровільним пожежним командам. Зокрема така ситуація прямо не передбачається нормами законодавства. Водночас ми спробували розібратись у цьому питанні, враховуючи наступне.
Для початку необхідно визначити правовий статус отримувачів та набувачів гуманітарної допомоги.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» отримувачами є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги, зокрема громадські об’єднання, неприбуткові державні та комунальні підприємства, установи, організації та органи місцевого самоврядування, ДСНС, Товариство Червоного Хреста України та його обласні і місцеві організації із статусом юридичної особи, благодійні організації, релігійні організації, установи, підприємства, заклади незалежно від форми власності, що здійснюють реабілітацію осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю та надавачі медичних та/або реабілітаційних послуг з урахуванням вимог, встановлених законом, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, акредитовані в Україні, представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні (без створення юридичної особи), дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні. Якщо коротко, отримувачі забезпечують отримання гуманітарної допомоги, оформлення необхідних документів для визнання певних об’єктів гуманітарною допомогою, звітування про наявність та розподіл гуманітарної допомоги між набувачами. При цьому, частина 4 статті 3 Закону України «Про гуманітарну допомогу» визначає, що отримувачі гуманітарної допомоги мають право здійснювати розподіл або перерозподіл гуманітарної допомоги між набувачами гуманітарної допомоги з дотриманням її цільового призначення без додаткового погодження з донором. З 1 грудня 2023 року всі отримувачі гуманітарної допомоги мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 згаданого закону набувачі гуманітарної допомоги – це фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. При цьому набувачами-юридичними особами можуть бути громадські об’єднання, неприбуткові державні та комунальні підприємства, установи, організації та органи місцевого самоврядування, ДСНС, Товариство Червоного Хреста України та його обласні і місцеві організації із статусом юридичної особи, благодійні організації, релігійні організації, установи, підприємства, заклади незалежно від форми власності, що здійснюють реабілітацію осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю та надавачі медичних та/або реабілітаційних послуг з урахуванням вимог, встановлених законом.
Проміжний висновок: громадська організація (на базі якої є ДПК) та комунальні заклади можуть бути як отримувачами, так і набувачами гуманітарної допомоги. При цьому, для того, аби бути отримувачами гуманітарної допомоги, такі організації мають бути зареєстровані в єдиному реєстрі.
Тепер необхідно розібратись чи може бути пожежно-рятувальний автомобіль гуманітарною допомогою.
Закон встановлює обмеження, що гуманітарною допомогою не можуть бути визнані підакцизні товари. Водночас, стаття 6 Закону передбачає виключення, серед яких є ті, що стосуються пожежно-рятувальних автомобілів, зокрема:
- транспортних засобів, що надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для отримання і використання (…) Державною службою України з надзвичайних ситуацій (…);
- транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення (крім таксі, автомобілів інкасації) для підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважених ними державних установ та органів місцевого самоврядування для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад.
Перший варіант стосується тільки пожежно-рятувальних автомобілів для ДСНС. Другий варіант підходить для органів місцевого самоврядування, однак бачимо обмеження, що вони можуть передані тільки для підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважених ними державних установ та органів місцевого самоврядування для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад.
Проміжний висновок 2: Громадські організації не можуть бути набувачами пожежно-рятувальних автомобілів (тобто не можуть отримати їх у власність), тому передбачити передачу ще на етапі оформлення гуманітарної допомоги видається неможливим.
Стаття 11-2 згаданого закону передбачає, що забезпечення підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважених ними державних установ та органів місцевого самоврядування транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення, що передаються як гуманітарна допомога для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад, здійснюється на умовах та в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Такі транспортні засоби не можуть бути відчужені протягом 10 років за будь-якими цивільно-правовими угодами, крім безоплатної передачі іншому підприємству, установі та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноваженій ними державній установі та органу місцевого самоврядування.
Згаданий у цій статті порядок включений у Постанові Кабінету Міністрів України від 25.03.2013 №241 «Про затвердження Порядку взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та Національного банку щодо реалізації Закону України “Про гуманітарну допомогу”». Водночас цей порядок розширює регулювання тільки на один абзац такого змісту (у пункті 11): «Місцеві органи виконавчої влади здійснюють контроль за надходженням, розподілом та цільовим використанням транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення, що надходять як гуманітарна допомога для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад, ведуть облік та статистичну звітність вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг, визнаних гуманітарною допомогою відповідно до рішень Мінсоцполітики та місцевих органів виконавчої влади, і здійснюють контроль за використанням гуманітарної допомоги за цільовим призначенням.»
Варто звернути увагу, що стаття 11 Закону передбачає, що як отримувач гуманітарної допомоги, так і набувач гуманітарної допомоги (якщо набувач є юридичною особою), щомісячно в установленому порядку подають до відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги. Порядок списання товарів (предметів) гуманітарної допомоги, які мають певний термін експлуатації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги встановлений Наказом Мінфіну від 14.12.1999 №2983 «Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги». Пункт 1.5. визначає, що уведені за рахунок гуманітарної допомоги в експлуатацію об’єкти основних засобів відображаються за дебетом рахунку 10 “Основні засоби” і кредитом рахунку 15. Одночасно з відображенням нарахованої суми амортизації таких об’єктів щомісяця на таку саму суму дебетується рахунок 48 і кредитується рахунок 74, субрахунок 745. Також пункт 1.7. передбачає, що отримувачі та набувачі гуманітарної допомоги в примітках (поясненнях) до річного фінансового (бухгалтерського) звіту наводять інформацію про види і вартість одержаної гуманітарної допомоги та її використання за цільовими напрямками. При цьому, списання таких об’єктів врегульоване Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 №514 «Про затвердження Порядку списання товарів (предметів) гуманітарної допомоги, які мають певний термін експлуатації».
Проміжний висновок 3: Комунальний заклад після отримання пожежно-рятувального автомобілю як гуманітарна допомога має щомісячно звітуватись про таку гуманітарну допомогу, вести належний облік та мати підтвердження використання за цільовим призначенням. При цьому, такий автомобіль не може бути відчужений протягом 10 років, крім передачі безоплатно іншій бюджетній установі.
І тут варто розібратись, що саме включає поняття «відчуження», адже питання, надане для консультації, включає формулювання «передача у користування». Більше того, частина 14 статті 63 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що з метою забезпечення добровільної пожежної охорони Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, суб’єкти господарювання, інші юридичні особи та громадяни можуть безоплатно надавати пожежно-рятувальним підрозділам для забезпечення добровільної пожежної охорони у користування будівлі, споруди, приміщення, транспортні засоби, засоби зв’язку та інше необхідне майно.
У юридичній практиці «відчуження» означає передачу права власності. Право власності включає в себе три елементи: володіння, користування і розпорядження. Власне, елемент розпорядження (тобто визначення подальшої долі об’єкта права власності – продаж, знищення, дарування тощо) є визначальним для відмежування права власності від інших правових титулів. Зокрема право користування передбачає лише володіння і користування (а розпорядження залишається за власником). Таке визначення відчуження також підтверджується використанням цього терміну у законодавстві. Зокрема у статті 41 Конституції України мова про примусове відчуження об’єктів права власності йде після норми «Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним». Також Постанова Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 №884 «Деякі питання відчуження об’єктів державної власності» визначає відчуження майна як передачу права власності на майно юридичним чи фізичним особам.
Відтак, на нашу думку, заборона на відчуження пожежно-рятувального автомобілю протягом 10 років не забороняє передачу його у користування відповідно до норм Кодексу цивільного захисту України. Водночас така передача у користування не вважатиметься зміною набувача гуманітарної допомоги, тобто відповідальність за звітування та цільове використання нестиме комунальний заклад як власник – набувач гуманітарної допомоги.
При цьому, варто звернути увагу на те, що стаття 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» забороняє передачу державного та комунального майна в безоплатну оренду. Хоча листи Міністерства юстиції України не встановлюють правових норм і мають лише інформаційний характер, однак Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні зверталось до Мін’юсту для роз’яснення колізії між статтею 9 Закону про оренду та статтею 63 Кодексу цивільного захисту України. В отриманій відповіді, станом на 29.04.2024, фахівці Мін’юсту пропонують розглядати надання у користування майна у ДПК як можливість несистематично користуватись майном для виконання завдань за призначенням, коли оренда передбачає постійний характер володіння та користування майном протягом певного строку.