Стаття 63 Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗУ), а також Порядок утворення та функціонування пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони передбачають серед суб’єктів-засновників пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони (далі – ПРП ДПО) і громадські організації. Раніше команда Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні публікувала матеріали про специфіку зарахування членів ПРП ДПО до складу підрозділів на базі громадських організацій, з якими можна ознайомитись за посиланням. Діяльність ПРП ДПО є постійною, що вимагає їх інституційної підтримки (а випадку створення таких підрозділів громадськими організаціями – підтримки організації-засновниці). У практиці різних країн Європи функціонує саме така модель, і саме громадські організації фінансуються з державних чи місцевих бюджетів для забезпечення безперервності діяльності ПРП ДПО. У цьому матеріалі ми окреслимо, яке поточне нормативно-правове регулювання існує в Україні щодо цього питання та на які перспективи розвитку варто звернути увагу.

Загалом в контексті діяльності ПРП ДПО є три основні аспекти співпраці громадських організацій з органами місцевого самоврядування та органами державної влади:

  1. Фінансування та звітність щодо діяльності ПРП ДПО
  2. Інтегрування діяльності ПРП ДПО у мережу сил цивільного захисту на різних рівнях та підтримка і розвиток потенціалу підрозділу як її елементу
  3. Використання потенціалу підрозділу як двигуна місцевого розвитку, соціальної згуртованості та активності,  центру благодійної діяльності та просування безпекових цінностей, а також осередку розвитку молоді у сільській місцевості.

Принагідно, звертаємо увагу, що команда Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні готувала коротку довідку про звітність громадських організацій, з якою можна ознайомитись за посиланням.

Щодо фінансування ПРП ДПО, створених громадськими організаціями, то, на жаль, на разі відсутні спеціальні норми, які регулюють саме цей напрям, відтак необхідно керуватись загальними вимогами до порядку фінансування громадських організацій з місцевого бюджету. На даний момент, єдиним способом фінансування є конкурси. Загальні принципи проведення конкурсу викладені в Постанові КМУ №1049 Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка. Однак через те, що на території громади зазвичай є обмежена кількість громадських організацій (а тих, які створюють ПРП ДПО – зазвичай лише одна на громад), конкурс для фінансування ПРП ДПО матиме умовний характер. Оскільки у багатьох громадах створені громадські організації, які функціонують як агенства розвитку громади, варто розглядати взаємодії з ними щодо залучення коштів у донорів. Водночас цей напрямок залучення коштів покриватиме здебільшого проєктну діяльність, яка здебільшого буде просвітницькою. На поточну діяльність підрозділу часто важко залучити кошти через специфіку потреб (так, ремонт автомобілів чи купівля пального часто є неприйнятними витратами для грантових коштів за програмами донорів).

Важливим аспектом фінансування і його залучення є розуміння підрозділом своїх річних витрат, враховуючи плани на розвиток. Кожен такий підрозділ має витрати: на паливо, навчання, утримання будівлі, тренувальні заходи, запчастини та нове обладнання і так далі. Коли підрозділ тільки формується, все просто, бо можна досить легко оцінити так звані початкові витрати на діяльність. Коли підрозділ розвивається, потрібно вже вміти прогнозувати витрати на майбутнє та мати резервний бюджет на запчастини, тренінги, навчання, рекрутингову діяльність та інші непередбачувані ситуації.

Щодо інтегрування ПРП ДПО у мережу сил цивільного захисту, то ця тема є дуже широкою, адже досягти цього можна і треба різними способами. В першу чергу ПРП ДПО має бути включеною у План залучення сил та засобів, розроблений для відповідної території. План має оновлюватись відповідно до викликів, а ПРП ДПО має розвиватись для спроможності реагувати на такі виклики. Якщо внаслідок оновленої оцінки ризиків, команда має отримати нові навички для реагування – їх потрібно здобути. І це, власне, є однієї із задач начальника ПРП ДПО – забезпечувати розвиток команди (а також її сталість через інструменти волонтерського менеджменту).

Щодо забезпечення сталості, то ПРП ДПО має думати про це на майбутнє – саме тому формуються осередки співпраці з молоддю. Такі осередки не тільки виконують свою функцію «на зараз», забезпечуючи якісне та змістовне дозвілля і соціалізацію для молоді, але і формує резерв людського капіталу – наступне покоління волонтерів. При ПРП ДПО створюються так звані молодіжні пожежні команди, які наразі окремо не визначені у законодавстві, але по суті можуть утворюватись з числа неповнолітніх учасників. Для формування таких осередків можлива співпраця зі школами для проведення днів відкритих дверей, лекцій та конкурсів, які виходять далеко за межі тижня безпеки життя. Для координації співпраці шкіл і ПРП ДПО можливе включення начальника підрозділу до громадської ради з питань молоді, якщо така існує. Незважаючи на розбіжності у вікових вимогах учасників ПРП ДПО та дружини юних пожежників-рятувальників (ДЮПР), це не є проблемою, якщо ДЮРП функціонує при школі, а молодіжна пожежна команда – при підрозділі. Доцільним видається, щоб у повсякденному житті існувала співпраця між вихователями і підрозділом,  і щоб програма ДЮРП була частково узгоджена з очікуваннями підрозділу, щоб частина учасників ДЮРП згодом зацікавилася вступом до учасників ПРП ДПО. Для цього повинні регулярно відбуватися координаційні зустрічі та наради.

Крім цього, начальник ПРП ДПО як керівник сил цивільного захисту, які є на території громади, повинен входити до комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, засідання якої відбуваються зазвичай щоквартально. Його обізнаність у ситуації в громаді після набуття досвіду виїздів на різні виклики вноситиме значний вклад у її рішення та визначення реалістичних заходів реагування з огляду на наявні можливості підрозділу. Також знання членів та учасників ПРП ДПО про виклики, з якими стикається громада у цивільному захисті, згодом потенційно можуть використовуватись при створенні комплексного плану просторового розвитку чи іншого документу стратегічного планування. Це надасть змогу створити практику залучення громадської експертизи принаймні у секторі цивільного захисту. Водночас варто звернути увагу, що ця діяльність вже виходить за рамки волонтерства заради безпеки і може наділяти респондентів певним впливом на формування політики в громаді.

Насамкінець варто зазначити, що діяльність ПРП ДПО не обмежується виключно рятувальними роботами, тому громадська організація, яка є засновником підрозділу, може займатися низкою просвітницьких акцій, фестивалів, зустрічей для мешканців та інших цікавих подій, які сприяють усвідомленню безпеки серед мешканців, а інколи навіть і розширювати свою діяльність на суміжні сфери. Практика показує, що активний підрозділ дуже швидко стає центром всіх подій у селі: гуманітарним штабом, місцем зборів громади, спортивним клубом, місцем зустрічі гуртків за інтересами, місцем проведення весіль та поминок тощо. Ця концентрація активності акселерує соціальне та громадське життя в селі та дає поштовх до участі у житті громади. Лише звичка змушує вважати, що в пожежне депо – це лише гараж і диспетчерська. Потрібно пам’ятат, що це може бути і приміщення для зустрічей із дітьми, зборів, навчання в негоду та потенціал організації різних подій (хоча це варто спроектувати з самого початку).

Рекомендації для ПРП ДПО:

  • Активно формуйте осередки молодіжних пожежних команд відповідно до чинного вікового ліміту, співпрацюйте зі школами та вчителями.
  • Формуйте свої бюджети заздалегідь на основі статистичних розрахунків витрат.

 

Рекомендації для органів місцевого самоврядування:

  • Включайте ПРП ДПО до формування місцевої політики безпеки і молодіжної політики через комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, громадську раду з питань молоді, громадську раду розвитку та інші інституції громадської участі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *