Василь Кундрик, консультант Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні
Засновники пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони (надалі – ПРП ДПО) у питаннях залучення нових членів підрозділів часто небезпідставно акцентують увагу на питанні мотивації таких людей або ж організації їхньої підготовки. Однак часто зі спостережень команди Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні залишають поза увагою питання особистого страхування членів ПРП ДПО, навіть тоді, коли фактично підрозділ вже створений та функціонує, а команда пройшла первинну підготовку, визначену законодавством. При цьому, частина 6 статті 63 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачає, що члени пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони в обов’язковому порядку підлягають особистому страхуванню, що здійснюється за рахунок коштів суб’єктів, які утворили такі підрозділи, відповідно до закону.
У цьому матеріалі ми розглянемо ключові питання, які виникають у засновників ПРП ДПО, пов’язані з страхуванням членів таких підрозділів. Найчастіше з досвіду Представництва Фонду міжнародної солідарності засновники ПРП ДПО цікавляться, який саме вид страхування має бути забезпечений для членів підрозділів, які мінімальні вимоги до страхування та хто має його оплачувати.
Чому ця тема є надзвичайно важливою? По-перше, хоча підрозділи для забезпечення добровільної пожежної охорони здебільшого створюються у сільській місцевості та залучаються до гасіння пожеж в екосистемах та малоповерхової забудови, пожежогасіння залишається небезпечним видом діяльності. Наявність страхування надає змогу забезпечити швидке залучення коштів на подолання наслідків можливих травм. Крім цього, страхування є мінімальною соціальною гарантією для сім’ї добровільного пожежника, якщо станеться нещасний випадок на пожежі чи на шляху слідування до місця реагування (до речі, згідно з американською статистикою кількість смертей волонтерів є більшою саме під час дорожньо-транспортних пригод, ніж під час безпосереднього реагування – 26% проти 23%1). Також є питання відповідальності засновників ПРП ДПО за залучення осіб до пожежогасіння. Кодекс цивільного захисту України не передбачає згадки про санкції для засновників ПРП ДПО у випадку неукладення договорів страхування, однак, на нашу думку, постраждалі під час пожежі члени ПРП ДПО зможуть вимагати відшкодування майнової шкоди (на лікування отриманих ушкоджень), завданої бездіяльністю відповідальної особи, у судовому порядку, опираючись на статтю 1166 Цивільного кодексу України.
Отже, організовуючи належний вид та умови страхування, здійснюючи його вчасно, засновники ПРП ДПО забезпечують обов’язкові соціальні гарантії, зменшують ризики як для членів ПРП ДПО, так і для себе.
Який вид страхування необхідно забезпечити для членів ПРП ДПО? Процитована вище норма Кодексу цивільного захисту України вказує на «особисте страхування». Однак 1 січня 2024 року було введено в дію новий Закон України «Про страхування»2, який не передбачає такого виду як «особисте страхування». Натомість цей закон передбачає «класи страхування». Як зрозуміти, який клас страхування відповідає колишнім видам страхування? Відповідь на це надають Прикінцеві та перехідні положення закону. Відповідно до пункту 18 цих положень ліцензії страховиків (тобто страхових компаній) переоформлюються на класи страхування з урахуванням зазначеного у таблиці у цьому пункті співвідношення. Так, вид страхування «Особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд)» відповідає класу 1 «Страхування від нещасного випадку (у тому числі на випадок виробничої травми та професійного захворювання)» та класу 2 «Страхування на випадок хвороби (у тому числі медичне страхування)». Крім цього, є окремий клас страхування життя (клас 19). З огляду на те, що у Положенні про характеристики та класифікаційні ознаки класів страхування, особливості здійснення діяльності зі страхування та укладання договорів за класами страхування, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 25.12.2023 р. №1823 (далі – Положення про страхування), у п.п. 6 пункту 2 згадуються «договори страхування життя та/або здоров’я», можна зробити висновок про можливість комплексного страхування за декількома класами (тобто 1,2 та 19). На нашу думку, саме такий страховий продукт відповідатиме вимогам, визначеним законодавством для страхування членів ПРП ДПО.
Водночас, якщо з класами страхування розібрались, то щодо мінімальних умов страхування регулювання залишається неоднозначним. До 29.08.2023 року була чинною Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок і умови обов’язкового особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд)» від 03.04.1995 р. №2324. Відповідно до затвердженого Порядку встановлювались обов’язкові параметри зазначеного виду страхування, зокрема:
- Максимальний обсяг відповідальності страховика (страхової компанії) – розмір десятирічної зарплати застрахованого за основним місцем роботи (це не обов’язковий ліміт, а максимальний);
- Максимальний страховий тариф – не перевищує 2% від страхової суми (фактична сума встановлюється страховою компанією нижче ліміту залежно від конкуренції на ринку);
- Страховий випадок – загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, одержані під час ліквідації пожежі або наслідків аварії застрахованим, який виконував свої обов’язки згідно з наказом або дорученням.
На жаль, станом на грудень 2024 року спеціальна постанова щодо порядку страхування осіб, залучених до пожежогасіння, не затверджена. З огляду на утворений через зміну законодавства вакуум регулювання, ймовірно, усі страхові компанії продовжують надавати послуги страхування відповідно до вказаних вище параметрів. Це підтверджує первинний моніторинг веб-сайтів страхових компаній, зокрема:
Дисклеймер: Надані посилання на вебсайти страхових компаній не варто розцінювати як рекомендацію, заклик до вибору постачальника чи рекламу. Посилання надаються тільки для підтвердження однаковості умов страхового продукту серед більшості страхових компаній для страхування членів ПРП ДПО. Закликаємо засновників ПРП ДПО самостійно обирати страховиків на власний розсуд та відповідно до встановлених процедур закупівлі.
Підсумовуючи, найбільш вірогідно, що за наявних умов та поточного регулювання умови страхування будуть такими:
- Строк страхування – 1 рік;
- Страховий тариф – від 0,1% страхової суми до 2% залежно від кількості застрахованих;
- Страхові випадки – визначені вище (при цьому, зверніть увагу, що багато страхових компаній виключають військові ризики з переліку страхових випадків);
- Страхова сума – на розсуд страхувальника (але у страхових компаній є мінімальна сума залежно від компанії), однак не може перевищувати 10-річну зарплату застрахованого за місцем працевлаштування;
- Страхові виплати – залежать від страхового випадку (100% для смерті чи присвоєння 1 групи інвалідності, менше співвідношення – для інших випадків).
Водночас закликаємо засновників ПРП ДПО не зловживати відсутністю мінімальної страхової суми, а забезпечувати страхування на притомному рівні – наприклад, 10-річної мінімальної зарплати. Так, якщо мінімальна зарплата становить 8 000 гривень (станом на грудень 2024 року), страхова сума становитиме 960 000 грн. Відтак, залежно від компанії та кількості застрахованих страховий тариф за одну особу на рік коливатиметься від 960 до 19 200 грн (однак, найбільш ймовірно ближче до нижньої межі). Наголошуємо, що надані розрахунки варто використовувати тільки для орієнтування, а фактичну вартість – уточнювати безпосередньо у страхових компаній.
І наостанок – щодо платника за договором страхування. Формулювання у Кодексі цивільного захисту України передбачає, що страхування здійснюється за рахунок коштів суб’єктів, які утворили такі підрозділи. У випадку створення ПРП ДПО без створення окремої юридичної особи чи відокремленого підрозділу (наприклад, на базі громадської організації, структури у місцевому самоврядуванні, комунального чи приватного підприємства тощо) особливих проблем не виникає, оскільки самостійних рахунків у ПРП ДПО у такому разі немає, а підрозділ користується рахунками та балансом засновника. Специфічна ситуація виникає для підрозділів, які утворюються у вигляді комунальних установ: фактично вони є самостійними суб’єктами з окремими рахунками, однак формально норму можна прочитати таким чином, що страхування має здійснюватись з коштів місцевої ради, яка утворила таку комунальну установу (тобто є засновником ПРП ДПО). Однак оскільки комунальні установи не мають значної автономії у розпорядженні коштами та отримують усе фінансування відповідно до затверджених кошторисів, така колізія видається несуттєвою. По суті, на нашу думку, це означає обов’язкове включення витрат на страхування в кошториси ПРП ДПО у вигляді комунальних установ.
Принагідно варто звернути увагу на питання оподаткування додаткового блага. За загальним правилом будь-які кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, які сплачуються на користь особи, підлягають оподаткуванню як доходи фізичних осіб. Тому часто у засновників ПРП ДПО виникає питання, чи потрібно їм сплачувати також податки за застрахованих осіб, тобто чи вважається страхування членів ПРП ДПО додатковим благом у розумінні податкового законодавства. Відповідно до пункту 165.1.5. статті 165 Податкового кодексу України5 сума внесків на обов’язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших, ніж єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не включається до оподатковуваного доходу платника податків. Оскільки страхування членів ПРП ДПО визначене Кодексом цивільного захисту України як обов’язкове, то страхові внески на користь членів ПРП ДПО не можуть вважатись додатковим благом для цілей оподаткування. Водночас, звертаємо увагу, що виплату таких внесків, можливо, необхідно буде відображати у податковій звітності ПРП ДПО або його засновника (залежно від організаційно-правової форми ПРП ДПО) – рекомендуємо проконсультуватись з бухгалтерами щодо цього питання.
Підсумовуючи, питання страхування є надзвичайно важливим для діяльності ПРП ДПО, яким не можна нехтувати. Навіть в поточних умовах нормативно-правового регулювання цього аспекту діяльності підрозділів загальний алгоритм дій є в цілому зрозумілим, а пропозиції на ринку є доступні, відтак закликаємо засновників ПРП ДПО належно забезпечувати цю соціальну гарантію залученим членам.