Що таке молодіжні пожежні дружини?

Молодіжні пожежні дружини (команди) — це організовані групи молоді віком від 8 до 18 років, що займаються виховною роботою на тему пожежної безпеки, рятувальних операцій та громадської активності. Основною метою МПД є підготовка майбутніх професійних пожежників, розвиток громадської свідомості, фізичної підготовки та навичок командної роботи. МПД служать платформою для виховання молоді у дусі солідарності, відповідальності та громадянської свідомості. У світі їх організовують при пожежних частинах, найчастіше добровільних, а не в школі як традиційно є в Україні.

Фото 1 Молодіжна пожежна дружина Сєдліска Боґуш перемогла в повітових пожежно – спортивних змаганнях
Фото 2: ДПК Вєлішев 100-річчя. МПД з прапором.

Молодіжні пожежні дружини – це організації, які не лише навчають молодих людей рятувати життя та майно, а й формують їхній характер та цінності. Членство в МПД вимагає від молодих людей дисципліни, відданості та командної роботи. Ці функції необхідні в повсякденному та професійному житті. Тому МПД – це чудова школа життя для молоді.

Важливим елементом МПД є волонтерська робота. Завдяки цьому молоді люди вчаться альтруїзму та емпатії. Допомога іншим стає для них природною справою, а насолода від наданої допомоги дає їм відчуття задоволення. Таким чином вони розвивають свої морально-етичні цінності, які виражаються в їхньому ставленні до інших людей.

Ще одним аспектом, який впливає на розвиток характеру та цінностей молоді в МПД, є спортивні змагання. Під час пожежних змагань команди змагаються між собою за звання чемпіона чи кубок. Така форма змагань вчить молодь чесній грі та показує, що перемоги можна досягти лише наполегливою працею та цілеспрямованістю. Таким чином МПД навчають молодих людей, що життя полягає не лише в перемозі, а й у тому, як ви до неї прагнете.

Коли вперше з’явилися молодіжні пожежні дружини?

Ідея молодіжних пожежних дружин бере свій початок наприкінці ХІХ — початку ХХ століття в Німеччині. У той час пожежно-рятувальні організації почали усвідомлювати потребу у підготовці молодого покоління до виконання важливих соціальних завдань. Перші молодіжні пожежні дружини мали на меті навчання підростаючого покоління основам пожежної справи та фізичної підготовки.

В інших країнах Європи молодіжні пожежні дружини почали формуватися у 1920–1930-х роках. У Польщі організація молодіжних пожежних команд масово почалася після Другої світової війни, коли добровільний пожежний рух відродився після військових дій.

Початок пожежно-спортивних змагань

Ідея змагань між молодіжними пожежними дружинами виникла для мотивації учасників, вдосконалення їхніх навичок та підвищення престижу пожежної служби серед молоді. Перші організовані змагання з пожежно-спортивних дисциплін з’явилися в Німеччині в 1950-х роках. У Польщі пожежно-спортивні змагання серед молоді стали популярними з 1960-х років.

Змагання швидко поширилися серед країн-членів Міжнародної асоціації пожежних і рятувальних служб (CTIF), що сприяло створенню міжнародних стандартів і правил.

CTIF (Міжнародна асоціація пожежних і рятувальних служб) була заснована в 1900 році з метою об’єднання пожежних організацій різних країн для обміну досвідом і вдосконалення систем пожежної безпеки. Однією з ключових ініціатив CTIF стало створення стандартів для молодіжних пожежних дружин та проведення міжнародних пожежно-спортивних змагань.

CTIF забезпечує гармонізацію правил для всіх країн-членів, щоб уникнути нерівних умов під час змагань. Єдиний набір стандартів дозволяє створити рівноправну платформу для розвитку молодіжних пожежних дружин. Це сприяє міжнародній співпраці та обміну досвідом між країнами.

Загалом активність Молодіжних Пожежних Команд включає таки напрямки:

  1. Поширення знань (пожежна безпека, перша допомога) та практичні навички (гасіння дрібних побутових пожеж, евакуація).
  2. Фізична підготовка: Регулярні тренування для розвитку витривалості, сили та координації.
  3. Змагання: Виконання вправ, які імітують реальні завдання пожежників, наприклад, прокладання пожежних рукавів, підйом на висоту, подолання смуги перешкод.
  4. Підтримка етичних принципів: Повага до правил, командна робота, взаємодопомога,волонтерська діяльність.

Нижче розповімо як це все виглядає на прикладі Польщі.

Для створення МПД потрібно кілька речей:

  • Людина, а краще група людей які виявлять бажання стати опікунами МПД.
  • Регламент функціонування
  • Місце проведення зустрічей та занять
  • Ідеї для ігор та проведення вільного часу
  • Згоди батьків
  • обладнання для гасіння пожеж та надання першої медичної допомоги – саме тому МПД функціонують при підрозділах добровільної пожежної охорони – в них є і простір і обладнання і достатня кількість активних осіб, які з задоволенням беруть на себе роботу з МПД.

У МПД беруть участь діти та неповнолітня молодь. Тому потрібно відповідально підходити до організації діяльності членів. Щоб стати наставником МПД у Польщі, необхідно мати відповідні здібності для роботи з дітьми та молоддю. Звичайно, бажано залучати осіб, які мають або мали досвід організації роботи та активностей молоді. Добре, якщо наставник МПД також має базову підготовку пожежного-рятувальника ДПО, однак формально немає жодного правового документа, який би визначав, хто може бути призначений на посаду наставника МПД у ДПК. Зазвичай лідером МПД віком від 10 років є пожежник ДПК, а опікуном дитячої секції (переважно до 10 років) є його дружина яка є членом ДПК як неурядової організації, але необовʼязково активним пожежником.

Звісно, наставників МПД може бути декілька. Дуже часто організація роботи команди при даній ДПК вимагає призначення кількох наставників для ефективного проведення навчань тощо. Групу наставників можна об’єднати, наприклад, у формі комісії з питань молоді при ДПК, яка створюється рішенням зборів членів ДПК. Такі комісії існують при Асоціації добровільної пожежної охорони Республіки Польща на повітовому, воєводському та центральному рівнях. Їх завдання розвивати МПД та організовувати змагання. При   ДПК це  найчастіше 1 – 2 людини.

Перелік функцій та повноважень МПД визначено в регламенті. Члени між іншим мають право користуватися обладнанням ДПК, брати участь у зборах із дорадчим голосом та пропонувати ініціативи. Обов’язки включають дотримання Статуту ДПК, активну участь у тренуваннях та зборах, а також підтримку репутації організації. За видатну діяльність передбачено заохочення, а за порушення правил – дисциплінарні стягнення.

Приклад регламенту є у додатку за посиланням.  

Окрім виховної роботи важливою частиною активності є змагання. Держави-члени CTIF, у т.ч. Польща, створили стандартизовану систему змагань.

Змагання Молодіжних Пожежних Дружин (МПД) організовуються за такими рівнями:

  • Ґмінні – проводяться щороку. Організаторами виступають Управління Ґмінного Відділу Добровільної Пожежної Охорони (ДПК) та Повітова (Міська) Команда Державної Пожежної Охорони (ДПО) за підтримки місцевого самоврядування ґміни.
  • Повітові – проводяться раз на два роки. Організаторами виступають Управління Повітового Відділу ДПК та Повітова (Міська) Команда ДПО за підтримки повітового самоврядування та ґмінних самоврядувань.
  • Воєводські – проводяться раз на два роки. Організаторами є Управління Воєводського Відділу ДПК та Воєводська Команда ДПО.
  • Загальнодержавні – проводяться раз на два роки. Організаторами є Головне Управління ДПК та Головна Команда ДПО.

Терміни проведення ґмінних, повітових та воєводських змагань визначають організатори у своїх планах діяльності. Воєводські змагання повинні відбутися не пізніше ніж за місяць до загальнодержавних змагань.

Організатори змагань зобов’язані за місяць до запланованої дати повідомити вищі організаційні підрозділи про дату та місце проведення змагань.

У ґмінних змаганнях до участі допускаються всі команди, що діють на відповідній території. До участі в повітових змаганнях допускаються переможці попередніх повітових змагань і переможці ґмінних змагань. У свою чергу, до участі у воєводських змаганнях допускаються переможці попередніх воєводських змагань та переможці повітових змагань.

До участі у загальнодержавних змаганнях допускаються три перші команди попередніх загальнодержавних змагань та переможці воєводських змагань. У разі співпадіння двох перших критеріїв кваліфікації, допускається наступна команда з попереднього рівня змагань. До додаткових змагань команди кваліфікуються відповідно до правил, визначених організатором.

Вимоги до участі у Міжнародних молодіжних пожежно-спортивних змаганнях, встановлені CTIF, є чітко регламентованими для забезпечення рівних умов і справедливості для всіх учасників. Вони охоплюють такі основні аспекти:

  1. Вік та фізична підготовка учасників

Учасниками змагань можуть бути молоді люди віком від 12 до 16-18 років залежно від категорії. Важливою вимогою є належна фізична підготовка, адже вправи передбачають високий рівень витривалості, координації та швидкості. Перед початком змагань учасники проходять медичний огляд для підтвердження їхньої здатності до участі у фізично складних випробуваннях.

  1. Командний склад

Кожна команда складається з певної кількості учасників, зазвичай 9-10 осіб, включаючи резерв. Обов’язковою є дотримання гендерного балансу при формуванні  складу команди, що сприяє гендерній рівності та співпраці між учасниками. Команда також має наставника, який відповідає за їх підготовку та супровід під час змагань.

  1. Уніфіковане екіпірування

Всі учасники зобов’язані виступати у спеціальному уніфікованому одязі, затвердженому CTIF. Це забезпечує безпеку під час виконання вправ і підкреслює офіційний характер заходу. До екіпірування також входить індивідуальне захисне обладнання, таке як каски, рукавички та взуття.

  1. Типи завдань та вправ

Змагання включають кілька типів вправ, які імітують реальні дії пожежників. Наприклад:

Бойове розгортання: підключення пожежних шлангів до джерела води, гасіння умовної пожежі.

Ця дисципліна моделює ситуацію реального бойового розгортання під час пожежі:

  • Команда повинна прокласти рукавну лінію від пожежного насоса до уявного осередку пожежі.
  • Завдання включає правильне розгортання рукавів, підключення обладнання, подання “води” (зазвичай імітується потоком повітря або іншими засобами).
  • Судді оцінюють точність, швидкість і злагодженість виконання.

Естафета з перешкодами: біг із подоланням бар’єрів, транспортування постраждалого чи обладнання. Усі вправи виконуються на час, і до результатів додаються штрафні бали за помилки чи порушення правил.

Ця дисципліна імітує дії пожежників під час гасіння пожежі та рятувальних робіт:

  • Команда повинна подолати 400-метрову дистанцію, розділену на кілька етапів.
  • Кожен етап передбачає виконання завдання, такого як підключення рукавів до насоса, прокладання рукавних ліній, подолання перешкод (наприклад, паркану чи тунелю).
  • Завдання спрямовані на перевірку швидкості, координації та вміння працювати з пожежним обладнанням.

Тест знань та навичок

  • Учасники проходять теоретичний тест, який охоплює теми з пожежної безпеки, першу допомогу, техніку безпеки, знання правил CTIF.
  • Можуть бути практичні завдання, наприклад, накладення пов’язки при першій допомозі чи використання пожежного обладнання.

Фізичні вправи

  • Включають різні фізичні випробування, такі як біг, стрибки в довжину, подолання перешкод.
  • Завдання спрямовані на оцінку загальної фізичної підготовки учасників, що є важливим для майбутніх рятувальників.

Командні конкурси

  • Завдання, які вимагають від учасників працювати разом для досягнення мети, наприклад, побудова імпровізованого укриття, транспортування “постраждалого” чи вирішення тактичної задачі.
  • Ці конкурси допомагають розвивати командну роботу, лідерські якості та комунікацію.
  1. Оцінювання та суддівство

Оцінювання результатів команд здійснюється незалежними суддями, призначеними організаторами змагань. Судді проходять спеціальне навчання для дотримання міжнародних стандартів CTIF. Оцінка базується на точності виконання вправ, швидкості та дотриманні правил. Судді рекрутуються серед пожежників. Судді на змаганнях CTIF – це досвідчені фахівці, часто пожежники або інструктори, які мають відповідні знання та кваліфікацію щодо правил змагань та техніки використання пожежного обладнання. Їхнє завдання полягає в об’єктивному оцінюванні виконання завдань командами, враховуючи як точність, так і швидкість виконання кожного етапу. Судді працюють відповідно до чітко визначених інструкцій, щоб забезпечити єдині стандарти та порівнюваність результатів, зберігаючи принципи чесної гри. Вони повинні бути уважними та точними, фіксуючи навіть дрібні технічні помилки чи відхилення від правил, адже їхні рішення є ключовими для визначення підсумкових результатів змагань.

  1. Підготовка та навчання

Команди повинні пройти попередню підготовку, включаючи тренування у виконанні вправ, тактичну підготовку та вивчення правил змагань. Для цього CTIF пропонує спеціальні навчальні матеріали, посібники та семінари для наставників.

  1. Документація та реєстрація

Кожна команда повинна подати заявку на участь із зазначенням усіх учасників, їх віку та кваліфікації. Учасники також надають медичні довідки та документи, що підтверджують їх право представляти свою організацію.

  1. Міжнародний рівень та адаптація стандартів

CTIF встановлює єдині стандарти для всіх країн-учасниць, однак враховує можливості національних команд для забезпечення доступності участі. Це дозволяє враховувати специфіку кожної країни, зберігаючи уніфікованість правил.

Дотримання цих вимог гарантує чесну конкуренцію, підвищує професійний рівень учасників і сприяє популяризації пожежно-рятувальної діяльності серед молоді.

Вік учасників змагань у рамках Міжнародних молодіжних пожежно-спортивних змагань, організованих CTIF, визначається відповідно до календарного року. Основні правила обчислення віку такі:

  1. Календарний рік: Вік учасника розраховується на основі року, в якому проводяться змагання, незалежно від місяця і дня народження. Наприклад, якщо змагання відбуваються у 2025 році, то вік учасника визначається як різниця між 2025 роком і роком народження.
  2. Мінімальний та максимальний вік: Учасники повинні бути у віці від 12 до 16 або 18 років (залежно від категорії). Тобто, до участі допускаються ті, хто досягне мінімального віку у рік проведення змагань, але не перевищить максимальний вік до кінця цього року.
  3. Контроль документів: Для підтвердження віку учасники повинні надати офіційні документи, такі як свідоцтво про народження чи паспорт. Організатори перевіряють документи під час реєстрації команди.

 

Регламент в повному обсязі доступний за посиланням: додаток 2.

Що має зробити держава для участі молодіжних команд у міжнародних змаганнях?
  1. Упорядкування законодавства: Будь-яка активність дітей та молоді при пожежних частинах вимагає уточнень в законах. Для цього необхідно додати до Порядку який регламентує діяльність ДПК в Україні та у Статті 63 Кодексу Цивільного Захисту наступне формулювання: “з неповнолітніх учасників може сформуватися Молодіжна Пожежна Дружина”.
  2. Підготовка тренерів: Організація курсів для тренерів молодіжних пожежних дружин у взаємодії з партерами з-за кордону.
  3. Інфраструктура: передача списаного обладнання та іншої підтримки у користування МПД.
  4. Участь у CTIF: Активна співпраця з CTIF для отримання актуальної інформації про стандарти та можливості.
  5. Популяризація: Проведення національних змагань, які підготують молодіжні команди до міжнародних змагань.
Значення молодіжних пожежних дружин

Молодіжні пожежні дружини — це не лише спосіб підготовки майбутніх професійних пожежників. Це важливий інструмент виховання молодого покоління, яке цінує громадську безпеку, має фізичну витривалість і готове до роботи в команді. Завдяки підтримці CTIF та національних організацій молодь може брати участь у міжнародних змаганнях, обмінюватися досвідом і ставати справжніми професіоналами у сфері пожежної безпеки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *