Концепція взаємодії пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони між собою, органами місцевого самоврядування та органами державної влади

Що таке добровільний пожежний рух? І чому вживається саме слово “рух”?

Якщо звернутись до визначення суспільного руху[1], то йде мова про суспільну активність або колективну поведінку великих мас людей — соціальних груп — котрі керуються якимись конкретними ідеями чи цілями. Такі колективні дії направлені на підтримку соціальних змін (або їх опору).

У випадку з добровільним пожежним рухом – це організована колективна поведінка членів пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони (далі – ПРП ДПО) щодо забезпечення безпеки своїх громад, яка базується на принципах філантропії та самозарадності. Однак колективна поведінка, хоч і може бути спонтанною та самоорганізованою (наприклад, під час революцій), потребує організації та певної системи для забезпечення сталого самовідтворення. А така організація не може відбуватись в ізоляції від інших суб’єктів, адже коли ми говоримо про добровільний пожежний рух, то необхідно враховувати такі інтереси та взаємозв’язки з суб’єктами:

• Гасіння пожеж відбувається здебільшого за викликом, який здебільшого здійснюється за номерами екстрених служб, відтак необхідна взаємодія з диспетчерами екстрених служб, які найчастіше представляють орган державної влади, що забезпечує цивільний захист. В свою чергу такий орган є і національним координатором усієї діяльності щодо захисту населення, координує просвітницьку роботу, формує стандарти та підходи, мінімальні вимоги до навичок для балансування ризиків для осіб, що долучаються до реагування на надзвичайні події.
  
  
• Органи місцевого самоврядування є локальними координаторами забезпечення цивільного захисту, відповідають за розвиток спроможностей щодо реагування на надзвичайні події – отже, мають неуникний інтерес втручатись у діяльність добровільних пожежних команд (перевіряти здатність команди вчасно реагувати належними силами та засобами / сприяти її діяльності через заходи організаційного чи матеріального характеру / сприяти її формуванню там, де необхідно утворити додатковий осередок сил цивільного захисту тощо).
  
  
• Добровільні пожежні команди можуть ефективно працювати лише в межах визначеної територіальної зони, яка відповідає відстані адекватного часу реагування на виклик з урахуванням транспортних шляхів, тому часто в одній громаді створюються декілька підрозділів у різних населених пунктах. Однак для реагування на складніші надзвичайні події до команди первинного реагування долучаються й інші підрозділи. Відтак органічно формуються зв’язки між команди в межах однієї громади або ж між командами сусідніх громад. Це в свою чергу стимулює до уніфікації рівня підготовки та забезпечення якості взаємодії через спільні навчання, тренування чи змагання.
  
  
• ПРП ДПО працює в першу чергу для громади, що відображає філантропну природу команди, та сприймає мешканців громади ключовими бенефіціарами своєї діяльності. Водночас до громади з’являються очікування щодо цінування свого внеску у розбудову безпеки, зокрема через публічне визнання діяльності команди, підтримку репутації команди, створення додаткових можливостей для команди чи запрошень на події, а також через зменшення ризикованої поведінки – тобто краще дотримання правил пожежної безпеки – і як наслідок зменшення нераціональних витрат часу волонтерів.

• Добровільна пожежна команда, крім отримання фінансування з місцевого бюджету, зацікавлена у розширенні своєї автономії та отриманні додаткових ресурсів на розвиток чи здійсненні діяльності, яку вважає корисною чи просто цікавою. Тому органічними з’являються зв’язки з донорами, меценатами, громадськими організаціями – незалежно чи це йде мова про міжнародні організації, чи про локальний бізнес, чи про залучення благодійних внесків від населення. Або ж розширення автономії здійснюється через співпрацю з іншими організаціями, у яких є ресурси на заходи, що становлять спільний інтерес.

• Зрештою також є й зв’язки всередині команди, адже ПРП ДПО – це група окремих людей, у кожної з яких є свої інтереси, соціальні кола, життєві обставини тощо. Для забезпечення стійкості команди керівник команди серед іншого зацікавлений і в підтримці мотивації її членів, що досягається через інтеграційні заходи, тренування, формування шляху розвитку навичок, підкреслення досягнень тощо – а це вимагає взаємодію з усіма вище згаданими суб’єктами.

Крім цього, є ще ряд інших суб’єктів вищого рівня, які зацікавлені у формуванні системи, яка забезпечуватиме належне реагування на надзвичайні події (та/або попередження їх настання), а відтак також мають інтерес взаємодіяти з добровільним пожежним рухом на відповідних рівнях, використовуючи наявні у них для цього інструменти.

Отже, маючи це все вищезгадане на увазі, тобто враховуючи, що всі елементи цього руху мають бути інтегрованими в єдину систему та наскрізно взаємодіяти з різними суб’єктами на різних рівнях, а також мають бути об’єднані відчуттям приналежності до єдиної спільноти, маємо відповісти на ряд питань. Якою має бути концепція добровільного пожежного руху в Україні? Які взаємозв’язки ДПК з іншими суб’єктами мають бути забезпечені у майбутньому? Чи потрібно створювати для підтримки цієї діяльності певні інституції?

Ми сформували концептуальні напрацювання для забезпечення повноцінного і сталого функціонування добровільного пожежного руху в Україні на чотирьох рівнях: місцевому, регіональному, національному та міжнародному рівні.

На місцевому рівні ПРП ДПО має такі зв’язки (див. схему 1):

• працює внутрішньо з членами своєї команди для підтримки їх мотивації та рівня навичок, створення командного духу, здійснює поточний рекрутинг для підтримки необхідної кількості членів;
• проводить спільні регулярні тренування з іншими підрозділами в громаді для налагодження оперативної сумісності, здійснює спільне реагування (за потреби), взаємодіє щодо організації інших заходів, які становлять спільний інтерес, налагоджує неформальні зв’язки між членами різних підрозділів (для підтримки мотивації через причетність до клубу, відчуття солідарності);
• проводить спільні періодичні тренування з підрозділами сусідніх громад для налагодження оперативної сумісності для реагування на надзвичайні події більшого масштабу, здійснює спільне реагування (за потреби), взаємодіє щодо реалізації спільних проєктів, організації місцевих змагань (наприклад, для підтримки мотивації команд чи підняття статусу громади), налагоджує неформальні зв’язки між членами різних підрозділів;
• взаємодіє з ДСНС, зокрема з підрозділами ДСНС та офіцером-рятувальником громади, з питань диспетчеризації, безпосереднього реагування, організації підготовки та перепідготовки членів підрозділу, проведення спільних періодичних тренувань для налагодження оперативної сумісності, організації місцевих змагань, а також щодо потенційного отримання вживаного обладнання;
• взаємодіє з органом місцевого самоврядування (визначеною відповідальною особою) з питань матеріального забезпечення діяльності підрозділу, координації діяльності при організації локальних свят, звітування про свою діяльність, обмін інформацією про безпекові пріоритети чи виклики, до яких необхідно підготуватись, поширення інформації про підрозділ населенню, відзначення внеску активних членів підрозділу;
• співпрацює із місцевими закладами освіти щодо організації просвітницьких заходів для дітей, проведення екскурсій чи уроків безпеки у пожежному депо, діяльності дружин юних рятувальників-пожежних (ДЮРП) та молодіжних пожежних команд;
• взаємодіє з мешканцями громади щодо їхнього інформування, покращення культури безпеки та особистої відповідальності через просвітницькі та інтеграційні заходи, залучає мешканців до активностей підрозділу, популяризує діяльність підрозділу серед них та за потреби здійснює збір коштів;
• взаємодіє з місцевим бізнесом з питань залучення ресурсів, надання оплачуваних послуг для підтримки діяльності підрозділу, надання рекомендацій щодо покращення стану пожежної безпеки об’єктів, а також щодо спільної організації заходів, які становлять взаємний інтерес, або ж створення спеціальних програм лояльності для членів підрозділу (наприклад, знижки на автосервіс для членів підрозділу від місцевого СТО, купони на безкоштовну каву у місцевій кав’ярні тощо);
• співпрацює з місцевими громадськими та благодійними організаціями щодо залучення ресурсів для діяльності та розвитку підрозділу, виконання спільних проєктів чи організації заходів, участі у благодійних ініціативах (наприклад, день донора крові, благодійні марафони тощо), проведення заходів таких організацій на базі пожежного депо для формування його соціального значення.